Головна » 2014 » Квітень » 15
Народне (сипайське) повстання (1857 - 1859 pp.) та реформування системи британського управління Індією в др. пол. XIX ст.
Проблема реформування системи британського колоніального управління та розстановка політичних сил в метрополії.
 
Протягом усієї першої половини XIX ст. в різних районах Індії не припинялися антиколоніальні виступи селянства, племен і ущемлених феодалів. Колоніальна влада була настільки упевнена в міцності англійського панування в Індії, що вирішили поступово ліквідовувати індійські князівства, організувавши безпосереднє управління усією індійською територією. Одним із засобів досягнення цієї мети був вступ "доктрини виморочних м ... Читати далі »
Переглядів: 3599 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Організація апарату колоніального управління та колоніальна експлуатація Індії в перший пол. XIX ст.
Британська адміністрація і місцеві князівства
 
Англійська Ост-індська компанія виникла ще на початку XVII ст. і сконцентрувала своїх руках майже усі торговельні, військові, дипломатичні, політичні операції в Індії. Вона була, мабуть, найбільш вдалою в тих умовах формою проникнення в Індію і закріплення в ній. Португальці, що змагалися з англійцями, а потім французи не змогли протистояти їм вистачає успішно, а зіткнення між різними воєначальниками-французами при спробах Франції зміцнитися на західному узбережжі Індії в середині XVIII ... Читати далі »
Переглядів: 1988 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Головні етапи англійського завоювання Індії.
Вже з кінця XVII ст. і особливо в XVIII ст., що ознаменувалося розвалом імперії Моголів, англійці явно стали виходити на перше місце серед колоніальних держав в Індії, відтіснивши і усіх тих, хто претендував на спадок Моголів в самій цій країні. Маючи значні позиції у ряді районів Індії і постійно зміцнюючи їх, діючи традиційним методом "розділяй і володарюй", англійці старалися усіма способами зміцнити своє положення. Вони втручалися в політичні розбрати, підкуповували своїх ставлеників і допомагали їм захопити владу, зобов'язавши після цього виплачувати астрономічні суми. Податковий гніт в Бенгалії, де позиції англійців в XVIII ст. були усього міцніше і звідки вони, по суті, і почали своє завоювання Індії, був особливо важким, іноді нестерпним. За деякими даними, за період 1757- 1780 рр. Англія вивезла з Індії майже безоплатно у вигля ... Читати далі »
Переглядів: 2179 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Політична та соціально-економічна ситуація в імперії Великих Моголів напр. 17- перш. пол.18 ст.
На початок XVIII ст. більшість теренів Індії (окрім південної окраїни Індостану) разом із землями сучасних Пакистану, Бангладешу й частково Афганістану (включаючи Кабул і Пешавар) перебували у складі єдиної східнодеспотичної імперії, що увійшла в історію під назвою «Імперії Великих Моголів». Владикою цієї потужної імперської структури був на початку XVIII ст. сьомий представник могольської династії [1526—1858] падишах Аурангзеб — фанатичний прихильник ортодоксального сунітського ісламу, в період правління якого [1658—1707] Могольська держава розширила свої територіальні володіння до небачених раніше масштабів (до її складу увійшли Кандагар, Балх, Ахмаднагар, Біджапур і Голконда). Доходи могольської казни становили 800 млн. рупій на рік, а сам Аурангзеб настільки увірував у власну велич, що присвоїв собі титул алангір &md ... Читати далі »
Переглядів: 1328 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Програма реформ Кан Ювея
 
Вже в період франко-китайской війни прогресивно мисляча інтелігенція, зосереджена головним чином в Шанхаї і Гонконзі, прагнула реформаторських перетворень. Наприклад, Фин Гуй-фень (послідовник Лінь Цзе-сюя) написав книгу «Протест Сяо Бінь-лу», в якій затверджував, що «правила моралі і етики, властиві китайцям, слід доповнити мистецтвом зміцнення і збагачення країни». Це «мистецтво зміцнення і збагачення» полягало в наступних чотирьох положеннях: «ні у кого не повинно бути зайвого майна; із землі не слід одержувати зайвого прибутку; государ і народ не повинні бути далекі один від одного; слово і справа не повинні розходитися». В першу чергу він пропонував відмінити стару систему іспитів на державні посади, заснувати школи, вивчати європейську науку, побудувати верфі і артилерійсь ... Читати далі »
Переглядів: 2205 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (1)

Китайське суспільство у др. пол. XIX ст.
Цінська влада та її політика щодо колонізаторів
 
До початку 1880-х років Ци Сі та її оточення, справедливо сумніваючись у реальних можливостях «самопосилення» Цинської імперії, продовжували здійснювати політику зовнішньополітичних поступок.
 
Переглядів: 2057 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Процес "відкриття" Китаю.
 
І опіумна війна: причини та результати
 
Західноєвропейський капіталізм (особливо англійський), шо швидко розвивався за нового часу, потребував у дедалі більших масштабах сировини для промисловості і нових ринків збуту продукції, виготовленої західною промисловістю. Кризова постсередньовічна економіка Цинської імперії ніяк не могла на рівних змагатися з капіталістичною промисловістю Заходу в ефективності виробництва, тому від 1757 р. китайський ринок був штучно закритий, шоб запобігти експансії західних товарі ... Читати далі »
Переглядів: 1750 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Політика імператорського уряду 1868-1890-ті рр.
 
Структура державної влади
 
«Реставрація Мейджі» започаткувала цілу низку грандіозних системних реформ, метою яких було перетворення Японії на «велику державу», рівноправного партнера інших колоніальних імперій тогочасної епохи. «Шукаймо знання в усьому світі!» — закликав урядовий декрет від 6 квітня 1868 р., і кілька наступних десятиліть проминули для Японії під знаком широкої європеїзації та американізації, масованого запозичення західних і науково-технічних знань, т ... Читати далі »
Переглядів: 890 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Падіння режиму сьогунату Токугава в Японії та його наслідки.

 

Насильне «відкриття» країни.
 
У 1845 р. американський Конгрес офіційно надав президентові Дж. Полку надзвичайні повноваження для встановлення відкритих, необмежених торговельних зносин із Японією. Виходячи з цього, у 1846 р. до Японії намагалася прорватися ескадра коммодора Дж. Бідла, а в 1849 р. — коммодора Ґліна, однак усі ці американські експедиції наражалися на категоричне «Ні!» з боку бакуфу. П ... Читати далі »
Переглядів: 2551 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Другий період Танзимату, його специфіка, основні законодавчі акти та його вплив на суспільно-політичний розвиток Османської імперії в останн
 
Друга хвиля реформ Танзимату за своєю результативністю виявилася ще менш успішною, аніж перша. Дедалі відчутнішим ставало технологічне відставання Туреччини від передових західних країн, посилення її фінансової залежності від закордонних кредиторів, засилля іноземного капіталу на тлі реального розпаду імперії, втрати нею політичної єдності, за умов посилення міжетнічних та міжконфесійних суперечок і періодичних внутрішніх воєнно-політичних катаклізмів. Політика «реформ згори» явно зазнавала краху, тому в середовищі національної османської інтелігенції (письменників, журналістів, учителів, частини чиновників та офіцерів) почали поширюватися явно радикальніші погляди на пріоритети «благодійного оновлення» Порти, шо поступово трансформувалися в рух за конституційне обмеження всевладдя султана й відповідну ... Читати далі »
Переглядів: 2106 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Перший період Танзимату; основні напрямки реформування та його результати.
 
Результативність реформ Махмуда II явно не влаштовувала політичну верхівку Порти: боєздатність османської армії лишилася невисокою, не вдалося відновити єдність імперії, а політичну долю Порти вирішували вже не стільки самі османські можновладці, скільки лідери провідних європейських країн — Британії, Франції, Росії, Австрії. Проблема державної, воєнно-економічної та культурно-технологічної модернізації оттоманського імперського організму лишалася актуальною. Спробою її розв’язання стала нова хвиля масштабних нововведень, епоха яких дістала назву Танзимат (араб, танзим — «порядок», «устрій»). Лідером чергового покоління турецьких реформаторів став тогочасний міністр закордонних справ Порти (а в минулому — османський посланник у Парижі та Лондоні) Мустафа Решид-паша (1800—1 ... Читати далі »
Переглядів: 1864 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Соціально-політичне, економічне та міжнародне становище Османської імперії в першій третині XIX ст.: проблема реформування та перші спроби ї
 
В жовтні 1829 р. Туреччина та Росія як наслідок російсько-турецької війни 1828-1829 рр. підписали Адріанопольський мирний договір. За його умовами османи визнали цілковиту автономію Сербії, Молдови й Валахії і надали автономію Греції, котра через рік стала незалежним від Порти королівством. Росія здобула право вільного судноплавства через протоки Босфор і Дарданелли й приєднала до своїх володінь решту грузинських і частину вірменських земель у Закавказзі.
 
Адріанопольська ганьба переконала султана Махмуда II, що далі не можна зволікати ... Читати далі »
Переглядів: 1914 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Міжнародне становище Ірану в першій пол. XIX ст. Політика перської влади в умовах англійської та російської експансії.
 
Причиною нового англо-іранського конфлікту стала чергова спроба Каджарів повернути собі владу над Східним Хорасаном. У 1851 р. помер гератський хан Яр-Мухаммед, і серед його нащадків розгорнулася гризня за престол цього напівавтономного краю. В усобицю втрутилися хан сусіднього Кандагару та афганський емір Кабула. Вирішив пошукати щастя в боротьбі за «Гератську спадщину» й каджарський шах Наср ад-Дін. Щоправда, занепокоєний британський уряд змусив шаха в січні 1853 р. взяти на себе офіційні зобов'язання не втручатися в гератські справи, та Коран дозволяє мусульманину порушувати будь-які угоди з «невірними», якщо вони перестають бути вигідними «світу ісламу»... Отож, у листопаді 1855 p. у зв'язку з входженням Кандагару до складу Афганської держави іранські війська вирушили на Герат, ... Читати далі »
Переглядів: 774 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Причиною нового англо-іранського конфлікту стала чергова спроба Каджарів повернути собі владу над Східним Хорасаном. У 1851 р. помер гератс
 
Причиною нового англо-іранського конфлікту стала чергова спроба Каджарів повернути собі владу над Східним Хорасаном. У 1851 р. помер гератський хан Яр-Мухаммед, і серед його нащадків розгорнулася гризня за престол цього напівавтономного краю. В усобицю втрутилися хан сусіднього Кандагару та афганський емір Кабула. Вирішив пошукати щастя в боротьбі за «Гератську спадщину» й каджарський шах Наср ад-Дін. Щоправда, занепокоєний британський уряд змусив шаха в січні 1853 р. взяти на себе офіційні зобов'язання не втручатися в гератські справи, та Коран дозволяє мусульманину порушувати будь-які угоди з «невірними», якщо вони перестають бути вигідними «світу ісламу»... Отож, у листопаді 1855 p. у зв'язку з входженням Кандагару до складу Афганської держави іранські війська вирушили на Герат, ... Читати далі »
Переглядів: 473 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Повстання бабідів, його наслідки та значення для спроби реформ в Ірані.
Підписання Каджарами цілої низки нерівноправних договорів із Росією, Великобританією, Францією, Австрією (до яких поступово долучилися й інші західні країни), викликало масове невдоволення у країні. Багато хто пов'язував це з тюркським (тобто чужоземним в очах більшості персів) походженням шахів. Найпомітнішим виявом такого невдоволення став рух бабідів — радикально налаштованих шиїтів, які заснували на початку 1840-х років своєрідну релігійну секту.
 
Її основоположником був спадковий торговець бавовняними тканинами Са'ід Алі-Мухаммед Ширазі, яки ... Читати далі »
Переглядів: 3139 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Каджарський Іран наприкінці XVIII - на поч. XIX ст.: влада і суспільство.
 
Загибель Надір-шаха стала смертним вироком для його імперії. Масова ненависть підданих до свого правителя була настільки сильною, що його племінник Алі-Кули-мірза (царював під тронним ім'ям Аділ-шах, 1747—1748), котрого після вбивства Надіра хорасанські війська проголосили наступним шахом Ірану як продовжувача надірової династії, поспішив заявити, що його вінценосного родича вбили за його — Аділ-шаха — наказом. Та зберегти цілісність імперії, що не мала ані економічної, ані етнополітичної єдності, уже ніхто не міг. Особливо виразно центробіжні тенденції проявилися на окраїнах. Одразу й назавжди відпав Афганістан (його правителем став Ахмед-хан Дурані із пуштунського племені абдалі). Володарем Південного Азербайджану став полководець Азад-хан Афгані. В Закавказзі Кахетія й Картлі утворили спільну Східногр ... Читати далі »
Переглядів: 1294 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Перетворення Кореї в японську колонію.
Канхваський договір та його наслідки.
 
Прийшовши до влади, кліка Мінів вирішила відійти від тевонгунівської політики жорсткої самоізоляції, мріючи провести ефективну модернізацію Чосону за прикладом Японії. Для цього у вересні 1875 р. Міни розпочали офіційні переговори з Японією щодо можливого відновлення дипломатичних стосунків, проте офіційний Токіо справедливо розцінив це як ознаку слабкості свого сусіда, і вже у жовтні 1875 р. замість дипломатичної місії в гирло р. Ханган (на якій стоїть столичний Сеул) увійшла японська військова ... Читати далі »
Переглядів: 1345 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Чосон в правління тевонгуна Лі Хаина.
 
Корея в умовах посилення в тихоокеанському регіоні західної експансії
 
За умов поглиблення внутрішньої кризи активізувалася діяльність християнських місіонерів, яка супроводжувалася спробами «відкрити» Корею і в інших аспектах буття. Піонерами в цій справі, звичайно, виступили англійці, чия промисловість бурхливо розвивалася й потребувала постійного розширення ринків збуту для своїх товарів. У 1816 р. британські кораблі вперше підійшли до берегів Кореї з пропозиціями щодо встановлення регулярних т ... Читати далі »
Переглядів: 1087 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Держава Чосон: політична історія, державні засади та ідеологія в XVII - першій половині XIX ст.
Територія, міжнародне положення Кореї
 
Офіційно після завершення епохи середньовіччя Корея вважалася васалом Маньчжуро-Китайської імперії Цин, проте політичні реалії такого статусу були не дуже обтяжливими для корейських правителів із династії Лі (1392—1910), які мали титул ван («король»). Фактично, залежність Лі від цинських богдиханів обмежувалася церемоніальними ознаками зверхності Цинів, що проявлялися ванами при вступі на престол та призначенні офіційного спадкоємця корейського престолу (на це корейсь ... Читати далі »
Переглядів: 1424 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Специфіка колоніальної експлуатації Індонезії Голландією в XIX ст.
У 20-і рр. XIX ст. голландські колонізатори почали впроваджувати на території Індонезії так звану систему «примусових культур», коли насильно вирощували на островах вигідні європейцям сільськогосподарські культури. Цю систему розробив Ван дер Босх, один з видних голландських колоніальних адміністраторів того часу, який виступав за активне застосування рабської праці в сільському господарстві Індонезії. Всім селянам Яви було запропоновано замість сплати земельного податку засівати частину оброблюваних площ зазначеними властями сільськогосподарськими культурами, в основним завезеними з інших районів. У період збору врожаю вся отримана продукція здавалася в державні сховища. До цих культур були віднесені тютюн, індиго, а також цукровий очерет. Там же, на місці, утворювалися підприємства з переробки цих культур, на яких змушені були безкоштов ... Читати далі »
Переглядів: 689 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Англо-голландське суперництво в Індонезії наприкінці XVIII – на поч. XIX ст. та проблема колоніальної системи управління.
 
На початку XVIII ст. в загальних рисах склалася система голландського колоніального управління Індонезією, яка проіснувала аж до закінчення діяльності її Ост-Індської компанії.
 
Встановивши свою монополію на придбання місцевих товарів та їх наступний перепродаж на ринках інших держав, голландські купці отримували можливість вилучення значних прибутків. Вони суворо стежили за вивезенням прянощів та їх культивуванням лише на певних підвладних компанії островах. На деяких з них працювали голландські колоністи, під керівництвом яких працюв ... Читати далі »
Переглядів: 750 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Утвердження голландської Ост-Індської компанії в Індонезії, її діяльність протягом XVII - XVIII ст. та результати взаємодії з місцевими держ
 
У 1602 р. виникла голландська Ост-Індська компанія, що одержала право монопольної торгівлі і мореплавства від мису Доброї Надії і аж до Магелланової протоки. Компанія мала також право утримувати на цих територіях свої війська, оголошувати війну і укладати мирні договори, будувати фортеці, а також карбувати власну монету. Вона поєднувала в своїй практичній діяльності методи насильства і активної торгівлі, маючи в особі Іспанії та Португалії своїх головних конкурентів у регіоні Південно-Східної Азії.
 
У 1596 р. на Яву висадилась перша го ... Читати далі »
Переглядів: 1522 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (2)

Особливості цивілізаційного розвитку острівного світу Південно-Східної Азії. Державні утворення Індонезії XVI-XVII ст.
 
Населення островів Індонезійського архіпелагу налічувало в XVI ст. близько трьох мільйонів чоловік. Народи, що населяли архіпелаг, перебували на різних стадіях розвитку. Народи, які проживали на о. Борнео, в ряді районів о. Суматра, о. Целебесе, знаходилися ще на додержавній стадії розвитку, деякі навіть з елементами матріархату. В інших же районах вже існували державні утворення, особливо на островах Ява і Суматра.
 
У XIV ст. почалася ісламізація Індонезії за рахунок витіснення буддизму та індуїзму, і вже до XVI ст. на Яві з'явили ... Читати далі »
Переглядів: 891 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Колоніальний розподіл Африки у останній третині XIX ст.
Проте основним напрямом європейської колоніальної експансії в Африці на етапі промислово-капіталістичного розвитку стала боротьба за встановлення прямого воєнно-політичного контролю над «Чорним континентом» з метою його інтенсивнішого економічного використання як сировинного придатка та ринку збуту. Щоправда, спочатку «білі цивілізатори» намагалися прикривати свої загарбницькі наміри гаслами «боротьби з работоргівлею», але колоніалізм від цього не ставав привабливішим. Тим більше, що методи завоювань залишалися незмінними, тому африканці в міру своїх можливостей намагалися чинити опір непроханим «благодійникам». І тільки абсолютна воєнно-технічна та організаційна перевага європейських колоніальних армій давала їм можливість досягати перемоги над туземними військами. І все ж опір окремих африканських нар ... Читати далі »
Переглядів: 2517 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Колоніальна боротьба у XIX ст.: основні напрямки та результати.
 
Рубіжний перехід від середньовічної до постсередньовічної епохи на Сході датується кінцем XVII — початком XVIII ст., оскільки всі зазначені вище ознаки якісного переважання Заходу над Сходом саме з тих часів почали виявляти себе на повну силу. На початку XVIII ст. європейці перейшли від стримування турецько-османської агресії до прямого відвоювання європейських володінь Отаманської Порти. Світовий океан, а з ним і світова трансокеанічна торгівля потрапили відтоді під цілковитий контроль провідних європейських флотів — спочатку іспанського та португальського, до яких додалися згодом голландський, англійський, французький та російський. Явно не на користь афро-азійських виробників почала перебудовуватися структура світового ринку, на якому народи Макрохристиянського Світу, використовуючи специфічні особливості своїх ... Читати далі »
Переглядів: 803 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Історія колоніального освоєння Сходу європейськими країнами на першому етапі колоніальної експансії.
Португальська «крапочна імперія» на Сході
 
Початок європейського вторгнення в країни Сходу співпадає з епохою Великих географічних відкриттів – двохсотлітнім періодом гігантського розширення світових зв’язків, в першу чергу торгових. На протязі двох століть європейські мореплавці, спочатку португальські і іспанські, а потім голландські, англійські і французькі проклали шлях на Схід – в Африку, Індію, Південно-Східну Азію і на Захід – у Південну і Північну Америку, на Антильські острови, відкрили Ав ... Читати далі »
Переглядів: 2679 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Волинцівська, роменська та Лука-Райковецька культури. Територія та хронологія. Етнічний склад.
 
Однією з передумов могутності Русі стала етнічна консолідація населення на основі праукраїнських племен черняхівської та інших культур. У різних місцевостях України в післяантський період існували лука-райковецька (VIII— IX ст.), волинцівська (VII— VIII ст.), роменська (VIII— X ст.) та інші культури. Люди були об'єднані в східнослов'янські союзи племен — дулібів, волинян, древлян, полян, дреговичів, уличів, тиверців, білих хорватів, сіверян.
Райковецька культура
 
... Читати далі »
Переглядів: 2213 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Пеньківська, празька та колочинська культури. Територія та хронологія. Етнічний склад. Поховальний обряд та матеріальна культура.
Пеньківська культура 
 
Пеньківська культура охоплювала приграничні райони Лісостепу і Степу. Її ареал простягається відносно вузькою смугою від Севрського Дінця до Пруту і далі до Нижнього Подунав’я, тобто від Бідгородської області Росії до Молдови і Румунії. О. М. Приходнюк виділяє чотири локальні варіанти пеньківської культури: лівобережний, надпорізький, дніпро-дністровський і дністро-прутський. У пониззі Дунаю пеньківські пам'ятки співіснують із празькими та гето-дакійськими старожитностями, утворюючи сво ... Читати далі »
Переглядів: 2679 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Київська та черняхівська культури. Територія та хронологія. Етнічний склад. Поховальний обряд та матеріальна культура.
Київська культура
 
Київська культура охоплює пам'ятки першої половини І тисячоліття н.е. від Середнього і Верхнього Подніпров’я до Курського Посейм’я. В окрему культуру ці старожитності виділив В.М.Даниленко, біля сіл Бортничі, Нові Безрадичі, Ходосівка. У 1970- 1980-их рр. пам’ятки київської культури вивчали Є.В.Максимов, Р.С.Орлов, Н.М.Кравченко, Р.В.Терпиловський, О. М. Приходнюк, Є.Л.Гороховський, С.П.Пачкова та ін. Нині на території України (Середнє Подніпров’я, Подесення) зафіксовано 150 по ... Читати далі »
Переглядів: 3803 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Зубрицька та пізньозарубинецькі групи. Територія та хронологія. Етнічний склад. Поховальний обряд та матеріальна культура.
Пізньозарубинецька культура
 
У середині — третій чверті І ст. н. е. зарубинецька культура припиняє своє існування, трансформуючись у так звані пізньозарубинецькі пам'ятки. Ознакою кризи «класичної» зарубинецької культури є, зокрема, припинення функціонування усіх городищ і могильників. Натомість, на значній території від Південного Бугу на заході до Осколу на сході відбувається формування кількох нових локальних груп, зумовлене міграціями зарубинецьких племен. На цій території, що лише частково (у Сере ... Читати далі »
Переглядів: 1059 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Зарубинецька та пшеворська культури. Територія та хронологія. Етнічний склад. Поховальний обряд та матеріальна культура.
Зарубинецька культура
 
Перші пам'ятки цієї культури відкрито наприкінці XIX ст. В. В. Хвойкою поблизу с. Зарубинці на Київщині. Тут досліджено залишки безкурганного могильника з трупоспаленням. Серед супровідного інвентарю виявлено специфічний ліпний посуд та бронзові фібули. Широкі розкопки були проведені на могильнику зарубинецького типу у с. Корчувате поблизу Києва у 1940-1941 рр. І. М. Самойловським, який відкрив тут понад 100 поховань. У другій половині XX ст. пам'ятки зарубинецької культури ... Читати далі »
Переглядів: 1889 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Культура та побут мешканців античних полісів.
 
Побут і культура північнопричорноморських античних держав мали багато спільного із способом життя і культурою всього античного світу. Разом з цим у Північному Причорномор'ї були й місцеві особливості, що визначалися географічним розташуванням, соціально-політичним укладом і етнічним середовищем. Культура Північного Причорномор'я не була однорідною. Існували, зокрема, певні відмінності в її розвитку у Боспорі, в Ольвії, Тірі та Херсонесі.
 
Під впливом давньогрецької культури у Північному Причорномор'ї поширюється грамотність ... Читати далі »
Переглядів: 3244 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Господарство та економіка античних полісів.
 
Економічною основою античних міст-держав Північного Причорномор'я були сільське господарство, різні ремесла і промисли. Важливу роль відігравала торгівля з населенням причорноморських степів і з центрами Середземномор'я. У спорудженні міст Північного Причорномор'я пе-реважають загальногрецькі античні містобудівельні традиції, проте з часом тут були вироблені особливості, які проявилися у змішаному греко-варварському характері архітектури. У великих містах площею понад 50 га при забудові виділяються портові, торговельні, адміністративні й культурні райони. У середніх за площею містах (до 15 га) та містечках квартали безпосередньо тяжіли до акрополів, зміцнених оборонними мурами. Для елліністичного часу характерне значне посилення диференціації забудови за соціальною та виробничою ознаками. Ремісничі квартали і найб ... Читати далі »
Переглядів: 1864 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Історія та особливості соціально-економічного розвитку Ольвії.
 
На берегах Дніпровсько-Бузького лиману виникли перші осередки давньогрецької культури- поселення на острові Березань і місто Ольвія. В 1926 р. для охорони пам’яток античності утворено державний заповідник. Сьогодні площа заповідної території складає 265,7 га в Ольвії та 23,6 га острова Березань. Протягом 1972-1994 рр. постійнодіючу ольвійську експедицію очолював С. Д.Крижицький (з 1995 р. її науковий керівник), з 1995 р. — В. В. Крапівіна.
 
Поселення Борисфеніда було засноване в 645-644 рр. до н.е. на півострові (тепер остр ... Читати далі »
Переглядів: 1092 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Періодизація та хронологія історії північнопричорноморських полісів.
 
Освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор'я відбувалося поступово, в цілому в напрямі із заходу на схід.
 
VI ст. до н.е. залогом було часом заснування більшості північнопричорноморських держав. Кожне з них мала власну історію, але оскільки всі вони тісно взаємодіяли з античним світом, а також із варварським оточенням, в їхньому розвитку простежується багато спільного. Майже тисячолітня історія цих держав поділяється на два великі періоди і кілька етапів.
Переглядів: 526 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Причини та хронологія Великої грецької колонізації.
Античні держави Північного Причорномор'я були засновані грецькими колоністами у VІІ-V ст. до н.е. «Велику грецьку колонізацію», яка значно розширила межі античного світу, зумовили специфіка соціально-економічного й політичного розвитку давньогрецького суспільства. А також місцевих племен Північного Причорномор'я, Це, передусім, нестача земель у метрополії та їх перенаселення, намагання греків налагодити торгівельні зв'язки з населенням багатих хлібом і худобою причорноморських степів Однією з причин колонізації був недостатній розвиток продуктивних сил. Це вимагало обмеження чисельності населення античних держав, що спричинювало вимушену еміграцію.
 
Переглядів: 1097 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Історія дослідження античних пам'яток Північного Причорномор'я.
Дослідження пам'яток античної культури на території України почалося ще наприкінці 18 ст. Спочатку це були візуальні обстеження, викладені в загальних описах Північного Причорномор’я П.Сумароковим, І.Потоцьким, І.М. Муравйовим-Апостолом, Г.Е Кепером, П.І Кеппеном.
 
Вже на початку 19 ст. створюються музеї в Миколаєві (1806), Феодосії (1811), Одесі (1825), Керчі (1826). Їхня діяльність спрямовувалась на вивчення переважно античних пам'яток. У 1801 році П.К.Сухтелен проводить в м.Ольвії перші археологічні розкопки, трохи пізніше розпочинаються розко ... Читати далі »
Переглядів: 2139 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Духовна культура скіфів. Скіфські боги.
Основою релігії є віра у надприродні сили — таємні й могутні, шо правлять світом. На підтримку зв'язку із ними спрямовано певні дії, шо являють собою обрядову сторону релігії. Усвідомлення себе часткою Космосу перетворювало кожну дію на ритуал, закріплений у звичаях. їх виконання здійснювалося, можна сказати, автоматично. Водночас цей глобальний зв'язок мав підтримуватися також спеціальними у тому числі й колективними діями. Таю ритуали здійснювалися за певним сценарієм і з участю посередник», здатних долати різні світи і транслювати волю та накази сил, що правлять світом. Обидві ці сторони, хоча й не повною мірою, знайшли відображення в писемних та археологічних джерелах. За Геродотом (IV, 59), скіфський пантеон включав сім верховних божеств, значущість яких підкреслювалася послідовністю переліку, а функції — паралелями з г ... Читати далі »
Переглядів: 3230 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (1)

Господарство та побут скіфів.
Культура скіфів постає як явище нове і яскраве. її новаторський характер визначається, по-перше, появою принципово нових речей, як, скажімо, захис-ний металевий обладунок воїна (шоломи, панцири, поножі, бойові паски, шити) і коня (налобники, нагрудники), бойові сокири та клевці, бронзові люс-терка, навершя, литі бронзові казани, кам'яні блюда-вівтарики, ритони (посу-дини у вигляді рогу для питва), довгі бронзові ножі тощо.
 
По-друге, це новий стиль оздоблення й оформлення речей —так званий звіриний стиль, який став візитною карткою цієї культури. Вті ... Читати далі »
Переглядів: 1516 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Етногеографія Скіфії. Локалізація скіфських племен за Геродотом.
За Геродотом, який, очевидно, побував у Ольвії в V ст. до н. е., Скіфія мала форму квадрата, сторона якого дорівнювала 20 дням путі (близько 700 км). Її територія була рівнинною, єдиний лісовий район — урочище Гілея — розміщувався у степу й був пов'язаний з плавнями Нижнього Дніпра. Землі (поля) Скіфії були родючими, а пасовиська — багатими. Через Скіфію з півночі текло багато річок. Найбільшою і найзахіднішою серед них названо Істр (Дунай), а найкориснішою (крім Нілу) — Борисфен (Дніпро). Крайнім на сході — кордоном між Скіфією та савроматами (і водночас кордоном між Європою та Азією) вважався Танаїс (Дон). У гирлі Гіпанісу (Південного Бугу) знаходилося місто Ольвія, яке вважали серединним пунктом Скіфії. Можливо, основним релігійним центром Скіфії було священне урочище Ексампеї («Святі шляхи»), що знахо ... Читати далі »
Переглядів: 1500 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Писемні джерела про скіфів. Свідоцтва Геродота про Скіфію та скіфів.
Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії".
 
Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений ... Читати далі »
Переглядів: 6422 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Зрубна, ямна та катакомбна археологічні культури.
Зрубна археологічна культура

Зрубну культуру відкрив В. О. Городцов одночасно з ямною і катакомбною в результаті розкопок 1901-1903 рр. на Сіверському Дінці. Пам'ятки цього типу - поселення, могильники, скарби, майстерні — мали значне поширення. Вони виявлені у степовій і лісостеповій зонах Східної Європи від Волги до Дунаю. Далі, в Заволжі, зрубна культура безпосередньо змикається з так званими андронівськимн пам'ятками.
 
Переглядів: 5326 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Культура багатовалікової кераміки.
Пам'ятки багатоваликової кераміки вивчені не досить повно, хоча місцезнаходження з цією керамікою в Подніпров'ї відомі ще з кінця XIX — початку XX ст. Ареал їх поширення майже повністю збігається з зоною, зайнятою у попередній час катакомбною і частково середньодніпровською культурами. Після спеціальних досліджень поселень Бабине III на Нижньому Дніпрі і Волинцеве-городок на Сеймі С. С. Березанська виділила ці пам'ятки в самостійну культуру. Нині їх вивчає І. О. Післарій. Датується культура багатоваликової кераміки другою половиною XVII — XV ст. до н.е. Західна межа поширення її проходить приблизно по лінії Одеса — Кишинів — Вінниця — Житомир, східна — по долині р. Дон.
Переглядів: 784 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Білогрудівська археологічна культура.
У пізньому періоді бронзового віку розвиток культур лісостепового Правобережжя України, Волині і Прикарпаття відбувався в різних напрямках. У лісостеповій частині Правобережжя та в південних районах Волині була поширена білогрудівська культура, що склалася, в основному, на базі комарівської і тшинецької культур. Племенам усіх цих культур властивий осілий спосіб життя. Населення займалося, головним чином, землеробством та розведенням свійських тварин.
 
Білогрудівська культура отримала назву від Білогрудівського лісу на Уманщині; датується кінцем II—п ... Читати далі »
Переглядів: 1148 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Тшинецька та комарівська археологічні культури.
В середині II тисячоліття до н.е. на зміну культурам шнурової кераміки приходять дві культури середнього бронзового віку — комарівська і тшинецька, що займали великі території від Дніпра до Вісли і Одера і розвивалися тут протягом трьох-чотирьох століть. Назви культур походять від досліджених пам'яток: могильника і поселення поблизу с. Комарів Івано-Франківської області та Тшинецького поселення в Польщі.
 
Комарівська і тшинецька культури мають дуже багато спільних рис у типах знарядь праці, кераміки, прикрас, поховальному обряді тощо. Інколи ці дві к ... Читати далі »
Переглядів: 1781 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Головні соціально-економічні зрушення за доби бронзи.
На території України досліджено багато майстерень, де виготовляли бронзові речі. Наприклад, на площі такої майстерні біля с. Волоське в Надпоріжжі знайдено близько 70 кам'яних і глиняних матриць для виготов-лення 17 предметів — серпів, ножів, сокир-кельтів і кинджалів. Багато подібних майстерень досліджено у Причорномор'ї. Одну таку пам'ятку роз-копано поблизу с. Острівець Івано-Франківської області.
 
Серед знахідок зустрічаються керамічні трубочки, що служили соплами при штучному дутті міхами у бронзоплавильних горнах.
Переглядів: 597 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Періодизація та хронологія доби бронзи на території України.
Бронзова доба — історичний період, котрий прийшов на заміну енеоліту (мідна доба) — перехідний період після кам'яної доби. Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав (кінець IV — початок I тис. до н. е.). Змінився залізною добою у I тисячолітті до н. е.
 
Бронзовий вік дістав свою назву від першого здобутого людьми штучного сплаву міді з оловом, свинцем або миш'яком. Бронза була значно міцніша за мідь. Ця перевага с ... Читати далі »
Переглядів: 1174 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Проблеми дослідження духовної культури та етнічного походження носіїв Трипілля.
Проблема походження культури Трипілля хвилює дослідників від моменту їх відкриття. Спочатку з'явилася автохтонна гіпотеза походження трипільської культури, висловлена її відкривачем — киянином В. В. Хвойкою, пізніше — міграційна, сформульована одеським археологом Е. Р. фон Штерном. Конкретизація цих припущень відбулася після відкриття найдавніших поселень спільноти у 30—40-х роках XX ст.

Ключовим моментом стало дослідження стратифікованих селищ культури Кукутені, насамперед Ізвоаре в Румунії, з нашаруваннями Прекукутені та Кукутені. На підставі отриманих даних румунські дослідники (Г. Шмідт, В. Думитреску) побудували періодизацію Прекукутені-Кукутені, яка стала базовою для створення обгрунтованої періодизації Трипілля. її здійснив, провівши розкопки на Верхній Наддністрянщині, О. О. Кандиба-Ольжич у 30-ті роки. Прод ... Читати далі »
Переглядів: 639 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Соціально-економічний розвиток племен Трипілля.
Основним заняттям було землеробство. Трипільці вирощували кілька сортів пшениці, ячменю, просо. Займалися також і скотарством, тримали биків, свиней, овець, кіз; коней було мало. Землю обробляли, зазвичай, роговими мотиками. Злаки жали серпом. Кістяний серп з крем'яними вкладишами був досить продуктивним знаряддям землероба: працюючи таким серпом, один чоловік з одноденного ужинку міг одержати 10 кг зерна. На місцях поселень виявлено багато зернотерок, на яких зерно переробляли в муку і крупу.
 
Трипільці розумілися і на обробці металу. Мідь кували, але мог ... Читати далі »
Переглядів: 791 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Трипільська культура. Територія поширення. Хронологія та періодизація.
Трипільська культура (IV—III тисячоліття до н.е.) - це одна з найбільш вивчених і яскраво виражених культур розписної кераміки в Європі. Вона займала все лісостепове Правобережжя і Прикарпаття України, а на пізньому етапі поширилася на Волинь і Степ, до Одеси включно. Відкрита культура наприкінці XIX — на початку XX ст. київським археологом В. В. Хвойкою, що провів перші розкопки поселень біля Трипілля на Київщині. У подальшому важливий внесок у вивчення трипілля зробили Т. С. Пассек, С. М. Бібіков, Ю. М. Захарук, К. К. Черниш, Т. Г. Мовша, В. І. Маркевич, М. М. Шмаглій, В. Г. Збенович, В. О. Круц, О. В. Цвек, М. Ю. Відейко та ін. Пам'ятки трипільської культури відомі і в Молдові. На території Румунії трипільській культурі відповідають пам'ятки типу Кукутені.
Переглядів: 3950 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Археологічні культури мідного віку в Україні.
 
Трипілля ВІ синхронізується з Кукутені А і разом становить наступний період розвитку, коли на базі прекукутенсько-ранньотрипільської культури локалізуються західна (кукутенська) та східна (трипільська) лінії розвитку КІС Кукутені-Трипілля. На етапі Кукутені А-В — Трипілля ВII формуються культури Кукутень і Трипілля в системі цієї спільноти. Умовну розділювальну лінію між ними позначено течією Дністра. На цей час трипіль-ське населення займає басейни Верхньої Наддністрянщини та Верхньої Надбужанщини, а на північному сході виходить на правий берег Дніпра на ділянці Ржищів—Трипілля. Відбувалося поступове освоєння Правобережного Лісостепу.
 
Переглядів: 675 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Загальна, характеристика мідного віку. Соціально-економічні зрушення за доби енеоліту в межах України.
 
Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний вік", що є за змістом синонімами, впродовж останніх 50-ти років точаться жваві дискусії. Йдеться про те, чи був енеоліт окремою добою в археології, чи лише перехідним періодом між базовими в системі трьох епох кам'яною і бронзовою добами. Вирішується ця проблема з огляду на якість пам'яток того чи іншого регіону. Так, енеоліт відсутній в археології наших північних сусідів — Білорусі та Польщі, як і в лісовій зоні Євразії загалом. В Україні ж цю добу репрезентують блискуча спільнота Кукутені-Трипілля, її сусіди на заході та своєрідні культури Степу, дослідження яких ще триває.
 
Переглядів: 4578 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Археологічні культури неоліту на території України.
У межах України відомі ряд досить повно вивчених неолітичних куль¬тур, що належать як до землеробсько-скотарської, так і до мисливсько-рибальської зон. Хронологічно їх поділяють так: ранньонеолітичні куль¬тури (кінець VI―IV тисячоліття до н.е.)- буго-дністровська, сурська, лінійно-стрічкової кераміки, Кріш-Старчево, тиська; скредньонеолітичні (IV тисячоліття до н.е.) і пізньонеолітичні культури (III тисячоліття до н.е.)- дніпро-донецька і ямково-гребінцевої кераміки.
 
Буго-дністровська культура була поширена на території вздовж середніх течій Дністра і ... Читати далі »
Переглядів: 3016 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Неоліт. Неолітична революція. Виникнення землеробства та скотарства.

Неоліт. Неолітична революція. Виникнення землеробства та скотарства.

 

Неоліт — новий кам'яний вік, хронологічно йде за мезолітом і передує епосі появи перших металів. На території Східної Європи неолітичний період датується серединою VI—III тисячоліттям до н.е.; у країнах Стародавнього Сходу ця епоха розпочинається у VIII-VII тисячоліттях до н.е. Неоліт характеризується значними зрушеннями в розвитку економіки і соціальних відносин. Саме в неоліті людина переходить від виключно привласнюючих способів добування засобів існування (мисливство, рибальство, збиральництво), що панували досі протягом довгих тисячоліть, до н ... Читати далі »
Переглядів: 4610 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Мезоліт - доба мікролітів, лука і стріл.
Епоха мезоліту (середнього кам'яного віку), або епіпалеоліту, на різних територіях Європи і Близького Сходу розпочалася не одночасно: в Середземномор'ї і в країнах Стародавнього Сходу - в ХІ-Х тисячоліттях до н.е., а в межах Східної і Центральної Європи — у другій половині IX тисячоліття до н.е. Закінчується вона в різних місцях також не одночасно. На півдні Східної Європи перехід від мезоліту до неолітичної епохи відбувся в середині VI тисячоліття до н.е., а на більш північних територіях — у V — на початку IV тисячоліття до н.е. На території України мезолітична епоха датується кінцем IX — VI тисячоліттям до н.е.
 
Це час значних змін у природі Європи. Повністю закінчується л ... Читати далі »
Переглядів: 3362 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Ашельська епоха. Мустьєрська епоха (культура). Пізній палеоліт.
 
Палеоліт поділяють на два основні періоди: ранній (3/2,6 млн — 40/33 тис. років тому) та пізній (40/33 — 10 тис. років тому). Відповідно до особливостей техніки обробки кам'яних знарядь, характеру суспільного виробництва, соціального устрою тощо палеоліт поділяють і на дрібніші періоди (або епохи). До раннього палеоліту відносяться такі епохи: олдувайська (колишня дошельська) —3/2,6—1,5/1,1 млн. років тому; давньоашельська (колишня шельська, абевільська) — 1,5/1,1—0,6 млн. років тому; середньо-пізньоашельська (колишня ашельська)—600—150 тис. років тому; мустьєрська—150— 40/30 тис. років тому. Деякі археологи вважають мустьерську епоху середнім палеолітом.
Переглядів: 4540 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (1)

Палеоліт Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку. Датується палеоліт приблизно 3 млн. — 10 тис.
Палеоліт

Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку. Датується палеоліт приблизно 3 млн. — 10 тис. років тому, хоча тривалість його на різних континентах була далеко неоднаковою. Це час появи людини і формування її сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту людина освоїла вогонь, виготовила перший одяг, спорудила перші житла. Основним заняттям було збиральництво і полювання. Знаряддя праці виготовлялися з кам'яних порід, найчастіше кременю, шляхом простого оббивання, а в кінці епохи — ретушуванням.
Переглядів: 1767 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Про рецепцію римського приватного права в Україні.

Рецепція римського приватного права, яка розпочалася в ХІ-ХП ст. і охопила практично всю Європу, має назву прямої рецепції римського права. Крім того, є ще й опосередкована (похідна) рецепція, яка відбувається шляхом запозичення римських правових ідей та правових рішень не безпосередньо з першоджерел, а через ті системи права, де рецепція відбулась раніше. Опосередкована рецепція характерна для колишніх європейських колоній, країн, які в силу певних обставин виявилися на узбіччі загальних тенденцій розвитку європейського законодавства, що встановлювалось шляхом комбінування засад римських та національних.

... Читати далі »

Переглядів: 1194 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Причини рецепції римського права.

Початок рецепції римського права пов'язаний з активізацією у ХП-ХШ ст. міст, насамперед. Італії, а згодом і всієї Європи. Саме в цей час спостерігається економічне піднесення, швидко розвиваються товарно-грошові відносини. Місцеве національне право ґрунтувалося не на зовсім ясних звичаях і було вкрай роздрібнене: не тільки кожна місцевість, але й кожна соціальна група жила за своїм особливим правом. Майнові права, які склалися на ґрунті феодального ладу, були обтяжені різними обмеженнями, та й людська особистість у цілому підлягала різним формам залежності - феодальній, родовій, сімейній.

... Читати далі »

Переглядів: 477 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Рецепція римського права.


Римська держава, яка майже тисячоліття тримала в своїх руках долі світу, поступово занепадає. Різні народності, які входили до її складу, потягнулися в різні сторони. З заходу наступали варвари, які заполонили весь античний світ. Настав час великого переселення народів і здавалося, що вся багата стародавня культура загинула назавжди, що розірвані всі зв'язки між старим та новим світами, що історія взагалі закреслила сторінки минулого і починає писати все заново.

... Читати далі »

Переглядів: 573 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Значення вивчення римського приватного права для сучасних юристів

Починаючи з VII ст. до н.е. і до V ст. н.е. Римська держава пережила багату на події історію. Вона виникла пізніше, ніж деспотії Сходу і Греції, а тому увібрала в себе їхній досвід, культуру, знання. Використавши і розвинувши їх, Рим у своєму розвитку став порівняно прогресивнішою і досконалішою стадією на весь Середземноморський басейн, на території якого згодом виникли середньовічні держави.

 

... Читати далі »

Переглядів: 3489 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Предмет курсу ''Римське приватне право''

Вивчення історії держави і права кожного народу неможливе ізольовано від історії розвитку самого суспільства - розвитку виробництва, політичних подій, культури, релігії та ін. Усі сторони історії народу тісно переплітаються між собою і щоб глибоко вивчити предмет, треба охопити всі ці зв'язки та опосередкування.

Враховуючи те, що дані загальної історії держави і права уже відомі з курсу історії держави й права зарубіжних країн, приступимо до безпосереднього викладу матеріалу з римського приватного (цивільного) права.
... Читати далі »

Переглядів: 1753 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Способи захисту права інтелектуальної власності.

Адміністративно-правовий спосіб захисту прав.

Адміністративний спосіб полягає в розгляді та вирішенні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також закони України: "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на ... Читати далі »

Переглядів: 845 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Категорії спорів та форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності.

Категорії спорів.

Суб'єкт, права якого порушені, може вимагати:

  • визнання цього права;
  • визнання правочину недійсним;
  • припинення дії, яка порушує право;
  • відновлення становища, яке існувало до порушення;
  • примусове виконання обов'язку в натурі;
  • зміна правовідношення;
  • припинення правовідношення;
  • відшкодування збитків та інші способи відшкодуван ... Читати далі »
Переглядів: 583 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Система захисту прав інтелектуальної власності , її призначення, та дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності


Система захисту прав інтелектуальної , її призначення.

Немає рації у створенні складної і коштовної системи охорони прав і поширення інформації про охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності, якщо власники цих прав не будуть мати можливість забезпечити захист своїх прав задовільним чином. Для того, щоб запобігти у подальшому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок порушення цих прав, вони пови ... Читати далі »

Переглядів: 1853 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Управління правами інтелектуальної власності.

Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності.

Усе у цьому світі має початок і кінець. Об'єкт інтелектуальної власності не є винятком. Можна виділити п'ять етапів життєвого циклу об'єкта інтелектуальної власності . Це: створення об'єкта інтелектуальної власності, набуття прав на об'єкт інтелектуальної власності, використання (комерціалізація) прав на об'єкт інтелектуальної власності, захист прав інтелектуальної власності, утилізація об'єкта інтелектуальної власності.
... Читати далі »

Переглядів: 837 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Цілі оцінки прав.

Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи використати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.

Відповідно ... Читати далі »

Переглядів: 2743 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Мета і основні способи комерціалізації.

Метою комерціалізації є отримання прибутку за рахунок використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.

... Читати далі »

Переглядів: 2104 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар.

Особливості права інтелектуальної власності як товару.

Товар - це продукт праці, що виготовлений для продажу. Цей продукт стає товаром, якщо на нього визначена ціна. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можуть оцінюватися "... нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності ...". Таким чином, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності мають ознаки товару, тому що вони е продуктом праці і можуть мати ціну. ... Читати далі »

Переглядів: 949 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Мета і принципи правової охорони, а також охорона прав на об'єкти промислової власності.

Мета і принципи правової охорони.

Будь-яка власність має потребу в охороні. Інтелектуальна власність не є виключенням. Однак способи охорони права на об'єкти інтелектуальної власності відрізняються від таких для матеріальних об'єктів. Якщо матеріальний об'єкт власності досить помістити під "замок" чи приставити до нього охоронця, то для охорони об'єктів інтелектуальної власності такі засоби непридатні. Основним способом охорони в цьому випадку є видача автору або іншому суб'єкту права об'єкта інтелектуальн ... Читати далі »

Переглядів: 547 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав.

Охорона об'єктів авторського права.

 

На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлення пр ... Читати далі »

Переглядів: 1512 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Джерела права.

Авторські права і суміжні права охороняються Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Цей закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів і їхніх правонаступників, пов'язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (суміжні права).

... Читати далі »

Переглядів: 452 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.

Права на сорти рослин охороняються Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" (2001 p.).

Охоронним документом, що закріплює права суб'єктів права на сорт рослин, є патент.

Урядовий орган де ... Читати далі »

Переглядів: 635 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Мета і принципи правової охорони, а також охорона прав на об'єкти промислової власності.

Мета і принципи правової охорони.

Будь-яка власність має потребу в охороні. Інтелектуальна власність не є виключенням. Однак способи охорони права на об'єкти інтелектуальної власності відрізняються від таких для матеріальних об'єктів. Якщо матеріальний об'єкт власності досить помістити під "замок" чи приставити до нього охоронця, то для охорони об'єктів інтелектуальної власності такі засоби непридатні. Основним способом охорони в цьому випадку є видача автору або іншому суб'єкту права об'єкта інтелектуальн ... Читати далі »

Переглядів: 523 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Міжнародна система інтелектуальної власності.

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів,

Договори про захист інтелектуальної власності:

Переглядів: 1602 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Система законодавства України про інтелектуальну власність і державна система охорони інтелектуальної власності.

Система законодавства України про інтелектуальну власність.

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

... Читати далі »

Переглядів: 1094 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Система законодавства України про інтелектуальну власність і державна система охорони інтелектуальної власності.

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для ... Читати далі »

Переглядів: 476 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Об'єкти і суб'єкти промислової власності.

Об’єкти промислової власності

Винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається слу ... Читати далі »

Переглядів: 1382 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави.

Людина за своєю природою прагне до найбільше повного задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, своєї безпеки. І чим більше задовольняються ці потреби, тим щасливішою вона себе відчуває.

 

Історія св ... Читати далі »

Переглядів: 2183 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Еволюція авторського права і суміжних прав.

Ключовим моментом у розвитку авторського права послужив винахід друкувального верстата винахідником Гуттенбергом у XV столітті, що уможливило копіювання літератури механічним способом, а не переписуванням від руки. Однак це вимагало великих додаткових витрат. У цих умовах знадобився захист від конкуренції з боку виготовлювачів і продавців незаконних копій. Королі в Англії і Франції і курфюрсти в Німеччині стали надавати підприємцям привілею у вигляді виключних прав на відтворення друкованих копій і їхнє поширення протягом обмеженого терміну. У випадку порушення цих прав здійснювалися примусові міри захисту через накладення штрафів, арешти, конфіскації незаконних копій і вимоги відшкодувати можливий збиток.

... Читати далі »

Переглядів: 1907 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Еволюція промислової власності.

Одна з основних властивостей інтелектуальної власності полягає в тому, що вона повинна приносити матеріальну чи іншу користь. Це може бути додатковий прибуток, отриманий від використання інтелектуальної власності у сфері матеріального виробництва.

 

... Читати далі »

Переглядів: 538 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)

Поняття інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

 

Інтелектуальна діяльність ... Читати далі »

Переглядів: 500 | Додав: faktor | Дата: 15.04.2014 | Коментарі (0)