Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку. Датується палеоліт приблизно 3 млн. — 10 тис. років тому, хоча тривалість його на різних континентах була далеко неоднаковою. Це час появи людини і формування її сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту людина освоїла вогонь, виготовила перший одяг, спорудила перші житла. Основним заняттям було збиральництво і полювання. Знаряддя праці виготовлялися з кам'яних порід, найчастіше кременю, шляхом простого оббивання, а в кінці епохи — ретушуванням.

 

Первісна людина повністю залежала від сил природи, її знаряддя були примітивними і малоефективними, рівень виробництва — низьким, він ледве забезпечував мінімальні потреби існування. За палеоліту склалися основи первіснообщинного ладу - першої в історії людства суспільної економічної формації.

 

Відповідно до змін у техніці виготовлення кам'яних знарядь, фізичному типі людини, у суспільних відносинах палеоліт поділяють на ранній, середній і пізній. У ранньому палеоліті виділяють олдувайську й ашельську, в середньому- мустьєрську, а в пізньому- перигорійську, оріньякську, солютрейську і мадленську пори (культури). Назви культур походять від назв міст, місцевостей і печер на території Західної Європи. Деякі вчені ділять палеоліт лише на два періоди — ранній і пізній, відносячи мустьєрську культуру до раннього палеоліту.

 

Вважають, що існував період, коли людині в її трудовій діяльності за знаряддя правили предмети, виготовлені самою природою: камені, палиці, кістки тварин. Уламки кременю, ніби штучно оброблені, називають еолітами (грецькою "еос" — зоря, "літос" — камінь), а всю епоху — еолітичною. Проте ні про тривалість цього періоду, ні про його конкретний зміст щось певне сказати неможливо, як неможливо довести, які саме еоліти використовувала людина, а яких ніколи не торкалася її рука.

 

З точки зору антропогенезу всю історію людства поділяють на три пе-ріоди, пов'язані з існуванням архантропів, палеоантропів та неоантропів.

 

Архантропами називають найдавніших людей типу гомо габіліс (людина уміла), пітекантроп, синантроп, атлантроп. Приблизно 150 тис. років тому з'являється неандертальська людина (палеоантроп). До неоантропів, або гомо сапієнс (людина розумна), належать кроманьйонці, грімальдійці, люди з верхніх шарів печери Джоу-Коу-Тянь.

 

Ранній і середній палеоліт. Період раннього палеоліту, як і кам'яний вік взагалі, розпочинається олдувайською порою в Південно-Східній і Східній Африці понад 3 млн. років тому. В Європі і Середземномор'ї найдавнішими є пам'ятки кінця олдувайської та наступної ашельської пори, що датуються приблизно мільйоном років тому. Закінчується цей період кам'яного віку 150 тис. років тому. Раніше говорили про шельську, або аббевільську, культуру в Європі, тепер, однак, більшість вчених цей відрізок часу вважають по-чатковим етапом ашельської пори.

 

Наступний етап у розвитку культури, господарства і соціального ладу людства — період пізнього палеоліту — тривав від 35 до 10 тис. років тому. Припадає він, в основному, на час вюрмського, або валдайського, зледеніння. Клімат залишається суворим — холодним і сухим. Вважають, що він став ще сухішим порівняно з мустьєрською порою, бо зменшується кількість лісів, ширшим стає тундро-степовий простір. Відповідно до ландшафтно-кліматичних умов зберігаються і представники холодовитривалих тварин — північний олень, песець, біла куріпка, альпійська чайка тощо. З'являється навіть вівцебик. Існували також мамонти, дикі коні, бізони. Останні — більше у степовій зоні.

 

Залюднення території України. У ранньому палеоліті на землях сучасної України з'явились прадавні люди. Раніше найдавнішою пам'яткою перебування людей на території України вважалися матеріали палеолітичної стоянки, яка існувала понад 300 тис. років тому поблизу сучасного села Лука-Врублівецька на Дністрі (Хмельницька область). Але нещодавно українські археологи винайшли стоянку первісних людей поблизу села Королеве на високому березі річки Тиси на Закарпатті. Там, на глибині 12 м знайдено кам'яні знаряддя праці, вироблені людиною близько 1 млн років тому. Це найдавніша відома на сьогодні палеолітична пам'ятка в Європі.

 

Унікальною пам'яткою палеолітичної доби є також залишки перших в Європі наземних жител, що знайдені поблизу села Молодове (Чернівецька область) на березі Дністра. Учені встановили їхній вік — близько 44 тис. років. Споруда овальної форми була складена з велетенських кісток мамонтів і займала площу близько 40 кв. м. Каркас житла зводили з дерев'яних жердин, а зверху покривали шкірами тварин. Усередині збереглися сліди п'ятнадцяти багать і велика кількість уламків кременю, каменю та виготовлених з них знарядь праці.

 

Залюднення практично всієї території, яка нині входить до складу України, людьми сучасного фізичного типу відбулося вже за часів пізнього палеоліту. Шляхи пралюдей, які примандрували на ці землі, пролягали з Передньої Азії через Балканський півострів і Центральну Європу. Також заселення українських земель проходило територією сучасної Німеччини та з Кавказу. Отже, розселення прадавніх людей відбувалося південно-західним і західним шляхами.