В середині II тисячоліття до н.е. на зміну культурам шнурової кераміки приходять дві культури середнього бронзового віку — комарівська і тшинецька, що займали великі території від Дніпра до Вісли і Одера і розвивалися тут протягом трьох-чотирьох століть. Назви культур походять від досліджених пам'яток: могильника і поселення поблизу с. Комарів Івано-Франківської області та Тшинецького поселення в Польщі.

 

Комарівська і тшинецька культури мають дуже багато спільних рис у типах знарядь праці, кераміки, прикрас, поховальному обряді тощо. Інколи ці дві культури, між пам'ятками яких навіть не завжди вдається провести точне територіальне розмежування, зараховують до однієї, тшинецько-комарівської культури.

 

Комарівські племена жили переважно на більш південних територіях, у Прикарпатті та південній частині Волині, а тшинецькі — в долині Середнього Дніпра, басейні Прип'яті в межах України і Білорусі і далі на захід на території Польщі. Пам'ятки, споріднені з тшинецькими, відомі і на схід від Дніпра, в басейні Десни і Сейму.

 

Більшість дослідників (І. К. Свєшніков, С. С. Березанська та ін.) вва-жають, що у формуванні комарівської і тшинецької культур важливу роль відіграли культури шнурової кераміки, з якими вони генетично споріднені, та інші місцеві культури — пізньотрипільська, пізньонеолітична культура гребінцево-накольчастої кераміки, а також культури сусідніх південних те-риторій, зокрема культура Монтеору, відома в Румунії.

 

Основними заняттями племен комарівської і тшинецької культур були землеробство і скотарство, про що свідчить наявність зернотерок, крем'яних серпів та кісток свійських тварин великої рогатої худоби, свиней, коней, рідше — овець і кіз. Землеробство вже було підсічним і плужним, що вимагало очищення від лісу значних ділянок землі. Останнє здійснювалось за допомогою крем'яних і бронзових сокир.

 

Спосіб життя населення обох культур був осілий, про що свідчить наяв-ність досить великих поселень. У с. Комарів досліджено, наприклад, залишки наземних жител прямокутної форми довжиною 4-5 м. Збереглися обгорілі залишки дерев'яних стінна кам'яних підвалинах. В одному з кутків житла стояла глинобитна піч, а попід стінами — ряди напівукопаних великих посудин.

 

Поблизу хутора Пустинка на Дніпрі (Чернігівська область) розкрито ціле поселення тшинецької культури, що складалося з кількох десятків різних жител, господарських і культових споруд. Це поселення вже мало вуличне планування. Житла трохи заглиблені в грунт, прямокутні в плані, до 10-12 м завдовжки. Поблизу кожного з них виявлено споруди господарського призначення; окремі з них зведені на стовпах. Тут, очевидно, зберігалося збіжжя. На місці однієї культової споруди, заглибленої, округлої у плані, із залишками ям від стовпів навколо неї, виявлено значну кількість уламків зернотерок.

 

Знаряддя праці і предмети озброєння комарівської та тшинецької культур за асортиментом і матеріалом, з якого їх виготовлено, значною мірою повторюють відповідні вироби культур шнурової краміки. У с. Зазим'я під Києвом виявлено кам'яну матрицю для відливання кельтів, відомі глиняні ллячки, що свідчить про наявність тут власного бронзоливарного виробництва.

 

Набагато краще за поселення досліджені поховальні пам'ятки. Племена обох культур — комарівської і тшинецької — ховали померлих під курга-нами або в ґрунтових могильниках. Кургани, зазвичай, розміщені на підвищених ділянках великими групами. У с. Комарів, наприклад, дослід-жено 65 курганів, по одному похованню в кожному. Переважають трупопокладення, скорчені на боці або, рідше, випростані, а також трупоспалення. Навколо поховань, що залягали на горизонті чи в неглибоких ямах, виявлено багато шматків дерев'яного вугілля та численний інвентар. Найбільше тут глиняного посуду (інколи до 12 посудин під насипом), а також крем'яні сокири, серпи, скребки, вістря до стріл, шила, важки, зрідка — бронзові прикраси. Деякі поховання відносно багаті — з бронзовими речами та золотими прикрасами. Безкурганні поховання комарівської культури у кам'яних скринях досліджені поблизу сіл Білий Потік на Тернопільщині і Ставок у Волинській області.

 

Поховання тшинецької культури вивчені дещо гірше, ніж комарівські. В селі Колосівка (Войцехівка) на Хмельниччині розкопано кургани цієї куль-тури, а на Дніпрі поблизу Києва (Вишеньки, Плютовище та ін.) — безкурганні могильники з обрядом трупоспалення.

 

У типах кераміки та її орнаментації, що є найбільш чутливим показником етнографічної самобутності племен, комарівська і тшинецька культури мають також багато спільних рис, хоча помітні і деякі відмінності.

 

Обом культурам властиві, наприклад, дуже характерні за формою високі горщики з розведеними вінцями, що отримали назву тюльпаноподібних. У тшинецькій культурі їх, однак, помітно більше, в той час як серед комарівських пам'яток переважають приземисті широкогорлі горщики. Орнаментація на посуді обох культур, в основному, прокреслена, але в комарівській, крім того, часто застосовувались канелюри, наліпні шишечки. Комарівська кераміка взагалі орнаментована помітно пишніше. З інших форм посуду в обох культурах зустрічаються миски, глиняні ложки тощо. У тшинецькій культурі були поширені так звані "рогаті прясла"—вироби невідомого призначення. На деяких з них помітні загадкові знаки.

 

Прикраси численні й різноманітні; їх помітно більше в комарівській культурі. Виготовлені вони, в основному, з міді і бронзи, хоча трапляються і срібні, і золоті. Всі тшинецько-комарівські прикраси можна поділити на кілька основних типів: шпильки, браслети, фібули, кільця, підвіски. Шпильки розрізняються за формою головки — ромбічні, спіральні, круглі або конічні. Браслети мають один чи кілька обертів; їх кінці часто закручені у великі спіральні щитки. Є фібули (застібки) і хрестоподібні підвіски. Крім того, у комарівській культурі виявлено також лійчаеті, спіральні підвіски та підвіски у формі півмісяця. Спіраль у різних варіантах була, очевидно, основним мотивом у виготовленні прикрас цих культур. За кількістю й різноманітністю прикрас комарівська і тшинецька культури, здається, не мають собі рівних серед культур середнього бронзового віку України і сусідніх територій.

 

Поблизу Києва в с. Дударків Бориспільського району, тобто на території поширення племен тшинецької культури, виявлено унікальну знахідку, що характеризує стиль образотворчого мистецтва населення Подніпров'я — рогову сокиру-молот. На її поверхні вигравірувано композицію, яку склада-ють стилізоване дерево з кроною у вигляді спіральних закруток та зобра-ження семи тварин, серед яких впізнаються свиня, кінь, лань і, очевидно, якийсь хижак. Ближче до обуха сокири вирізьблено складами геометричний орнамент. Сюжет зображень на дударківській сокирі трактується по-різному: або як сцена полювання в лісі, або ж як відображення якихось міфологічних уявлень стародавнього населення.

 

У Подніпров'ї та на Волині відомі й інші знахідки бронзового віку із загадковими зображеннями, наприклад, амулети з Бондурівки на Вінниччині, Сахнівки Черкаської області та ін.