Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів,

Договори про захист інтелектуальної власності:

• Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів;
• Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник;
• Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограмм;
• Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів;
• Найробський договір про охорону олімпійського символу;
• Паризька конвенція про охорону промислової власності;
• Договір про патентне право (PIT);
• Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;
• Договір про закони про торговельні марки;
• Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів;
• Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем;
• Договір ВОІВ про авторське право;
• Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

• Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;
• Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;
• Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації;
• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;
• Договір про патентну кооперацію. Договори про класифікації:
• Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків;
• Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків;
• Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію;
• Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 p. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 p. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій 00Н. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

• поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;
• заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;
• модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також е членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет - це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет -щорічно. Виконавчим головою ВОІВ е Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).