Дослідження пам'яток античної культури на території України почалося ще наприкінці 18 ст. Спочатку це були візуальні обстеження, викладені в загальних описах Північного Причорномор’я П.Сумароковим, І.Потоцьким, І.М. Муравйовим-Апостолом, Г.Е Кепером, П.І Кеппеном.

 

Вже на початку 19 ст. створюються музеї в Миколаєві (1806), Феодосії (1811), Одесі (1825), Керчі (1826). Їхня діяльність спрямовувалась на вивчення переважно античних пам'яток. У 1801 році П.К.Сухтелен проводить в м.Ольвії перші археологічні розкопки, трохи пізніше розпочинаються розкопки поблизу Керчі й у Херсоні.

 

Регулярного характеру розкопки пам'яток античної культури Півдня Причорномор'я набули у кінці 19 ст. Крім історико-археологічних описів названих авторів, в першій половині 19 ст. були створені карти і плани залишків античних північнопричорноморських міст. Згодом були зроблені спроби звести археологічні матеріали а також розвідки з історії Боспорського царства й Ольвії.

 

У другій половині XIX ст. розпочалися широкі археологічні розкопки Боспору (А.Є.Люценко, В.Г.Тізенгаузен, І.Є.Забелін, А.А.Сибірський), планомірні дослідження античного Пантікапея та його некрополя (К.Е. Думберг). На рубежі XIX і ХХ ст. античну тематику розробляли В.В.Латишев, К. К. Косцюшко-Валюжинич, М.І.Ростовцев.

 

З кінця 19 ст. розгорнулися систематичні розкопки трьох найбільших античних міст-держав та їхніх некрополів на території України - Березані та Ольвії (Б.В. Фармаковський, Е.Р.Штерн), Херсонеса (Одеське товариство старожитностей; К.К Костюшко-Валюженич, Р.І. Лепер), Пантікапея (К.Є.Думберг, В.В.Шкарпіл), курганів Боспорського царства. Були відкриті оборонні споруди, житлові квартали, терми (лазні) й монетний двір у Херсонесі, десятки монументальних поховальних споруд. У пожовтневий період, а особливо після Великої Вітчизняної війни, археологічні дослідження античних пам'яток України набули дуже широкого розмаху.

 

У першій половині XX ст. Херсонес та античні старожитності Південно-Західного Криму вивчали Р.І.Лепер, К.Е.Гриневич, В.М.Дьяков та ін. В Ольвії розкопки провадили С.А.Семенов-Зусер і Б.В.Фармаковський. У 1932-1940 pp. активні роботи вела Боспорська археологічна експедиція під керівництвом В. Ф. Гайдукевича, яка відкрила залишки боспорських міст Тірітака і Мірмекій.

 

Протягом останніх десятиліть систематично проводяться розкопки Пантікапея, Мірмекія, Тірітаки, Ілурата, Кітея, Феодосії, Німфея, Фанагорії, Танаїса, Херсонеса, Ольвії, Тіри та інших північнопричорноморських античних міст. Найвагоміший внесок у вивчення цих пам’яток зробили археологи В.Ф.Гайдукевич, В.Д.Блаватський, Д.Б.Шелов, Г.Д.Бєлов, Л.М.Славін, І.Т.Кругликова, П.М.Шульц, А.М.Щеглов, П.О.Каришковський, Ю.Г.Виноградов, Е.І.Соломонник, С.Д.Крижицький, В.І.Кадеєв, В.М.Зубар, О.І.Домбровський, С.Ф.Стрежелецький. У кінці ХХ ст. об’єктом дослідження українських археологів стали залишки святилища Ахілла на острові Зміїному в Чорному морі (С.Б.Охотников, А.С.Островерхов).

 

Завдяки цим дослідженням ми тепер маємо досить повне уявлення про археологію та історію всіх чотирьох центрів поширення античної культури в Північному Причорномор'ї - Тіри, Ольвії, Херсонесі і Боспорі.

 

За джерела при вивченні історії античних північнопричорноморських держав, крім так званих артефактів, правлять свідчення давніх авторів. Насамперед це "Історія" Геродота. Відомості про Північне Причорномор'я залишили також Діодор Сіцілійський, Страбон, Полієн, Демосфен, Єсхін, Діон Хрисостом, Птолемей, Овідій, Пліній та інші стародавні вчені, філософи, письменники, поети.

 

Але найконкретнішими є різні категорії археологічних джерел, які дослідники знаходять при розкопках міст, поселень і некрополів (могильників).