Головна » Архів матеріалів
|
Випускав свої гроші також і генерал Юденич. Проте вони не набули широкого розповсюдження і були продані у кондитерські заклади Таллінна з подальшим їх використанням — як обгортки для цукерок.
На російсько-монгольському кордоні у м. Кяхті в обігу були керенки (20, 40 руб.). У зв'язку з нестачею розмінних грошей керуючий місцевим відділенням народного банку висунув ідею «четвертувати» керенки. Кожна з чотирьох частин була самостійною, наклеювалась на спеціальний бланк і була підписана автором ідеї — Єрмолаєнком та комісаром відділення Держбанку Малофєєви ... Читати далі » |
|
Внаслідок воєнних дій значна частина України, а з осені 1920 р. — вся її територія опинилася під владою українського більшовицького уряду, позбавленого будь-якої самостійності при вирішенні питань не тільки політичного, а й фінансового характеру. Керівництво грошово-емісійною політикою перебувало у монопольному віданні Москви. В умовах постійних воєнних дій більшовики не змогли провести радикальної грошової реформи, тому продовжували у величезній кількості друкувати підготовані Тимчасовим урядом грошові знаки номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50,100, 250, 500,1000, 5000 та 10 000 рублів. Лише у 1919 р. на ринку з'явилися так звані "расчетные знаки" вартістю 1, 3 та 5 рублів. Вони мали вигляд поштових марок, і на них вперше було розміщено радянську символіку. Потреба у дедалі більшій кількості грошей змусила радянський уряд дозволити використання різноманітних грошових сурогатів — купо
...
Читати далі »
|
|
У листопаді 1918 р. відбулися революції в Австро-Угорщині та Німеччині, які сприяли поваленню монархій відповідно Габсбургів та Гогенцолернів. Відтак, був повалений окупаційний режим в Україні, а за ним — і гетьманський уряд. Вночі 14 листопада 1918 року в Білій Церкві було створено Українську Директорію, яка через місяць увійшла до Києва. Директорію очолювали 5 осіб: Голова В. Винниченко, головний отаман С. Петлюра, а також Ф. Швець, А. Макаренко та О. Андрієвський. Після Акту Злуки УНР і ЗУНР (січень 1919 р.) до Директорії кооптувався Є. ІІетрушевич як Президент ЗУНР. У липні 1919 р. єдиним керівником Директорії став С. Петлюра. Народними міністрами фінансів були почергово В. Мазуренко та Б. Мартос, згодом — М. Кривецький, потім знову Б. Мартос. ... Читати далі » |
|
31 травня 1918 року гетьман Скоропадський віддав наказ про введення до о ... Читати далі » |
|
Після лютневої революції 1917 р. в Петрограді та утворення в березні Центральної Ради питання про введення своєї національної валюти в Україні спершу навіть не піднімалося. Нова влада ставила собі за мету домогтися лише права на автономію України в складі федеративної демократичної Російської республіки, а отже, вихід з єдиного економічного простору не планувався. Однак зі стрімкою зміною політичної ситуації протягом літа-осені перед українським керівництвом постало нове завдання: відтепер ішлося про незалежність і суверенітет республіки, про державність України та перспективи її самостійного національного розвитку. Проголошення за III Універсалом (листопад 1917 р.) Української Народної Республіки в рамках федерації стало першим кроком на шляху до набуття статусу незалежної держави. Проте ще до проголошення в IV Універсалі (січень 1918 р.) самостійності УНР Центральна Рада пров
...
Читати далі »
|
|
Боністика відіграє важливу роль у роботі вчителя на уроках історії та значно розширює можливості в викладацькій діяльності. Зокрема відомості з боністики дуже корисні при вивченні тем економічного розвитку країн, грошових реформ. В цих темах розкриваються такі поняття, як емісія – випуск паперових грошей, девальвація – офіційне зменшення курсу вартості грошей, деномінація – заміна грошових купюр з відповідною одночасною зміною масштабу цін. Ці економічні явища були тісно зв’язані з різними політичними подіями, зокрема, війнами. ... Читати далі » |
|
Паперові гроші є знаками або представниками повноцінних грошей. Історично паперові гроші виникли в результаті металевого обігу і з'явилися в обігу як заступники срібних або золотих монет. Об'єктивна можливість звернення заступників дійсних грошей виникла з особливостей функцій грошей як засобу обігу, оскільки вони є посередником в обміні товарів. Перетворення можливості в дійсність являє собою тривалий історичний процес, який охоплює наступні етапи:
|
|
Паперові гроші – наділені примусовим курсом грошові знаки або символи повноцінних грошей, випущені для витрат держави. Поява паперових грошей зумовлена відставанням видобутку коштовних металів від зростаючих потребу засобах об ... Читати далі » |
|
З висоти ХХІ ст. людство дедалі пильніше оглядає й осмислює свою багатовікову історію, її повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань сьогодення. ... Читати далі » |
|
Як самостійна наука, археологія має свої методи, найголовнішими серед яких є методи польових досліджень археологічних пам'яток. Археологічними пам'ятками вважаються всі матеріальні рештки діяльності людини або змінене людською працею (із слідами діяльності людини) природне середовище. Вони можуть бути умовно поділеними на кілька груп: місця проживання давніх людей — стоянки, поселення, городища (поселення, оточені ровами, валами, мурами), окремі житла; поховальні пам'ятки — поля поховань, кургани, окремі могили; місця культового характеру — храми, святилища; споруди та місця для роботи (майстерні, рудники, шахти); окремі предмети (знаряддя праці, прикраси, предмети побуту, зброя та ін.).
...
Читати далі »
|