Головна » 2014 » Березень » 16 » Паперові гроші збройних сил південної Росії.
20:39 Паперові гроші збройних сил південної Росії. | |
| Випускав свої гроші також і генерал Юденич. Проте вони не набули широкого розповсюдження і були продані у кондитерські заклади Таллінна з подальшим їх використанням — як обгортки для цукерок. На російсько-монгольському кордоні у м. Кяхті в обігу були керенки (20, 40 руб.). У зв'язку з нестачею розмінних грошей керуючий місцевим відділенням народного банку висунув ідею «четвертувати» керенки. Кожна з чотирьох частин була самостійною, наклеювалась на спеціальний бланк і була підписана автором ідеї — Єрмолаєнком та комісаром відділення Держбанку Малофєєвим і скріплювалась печаткою з царським гербом. Брак грошей у пореволюційній Росії був настільки великим, що їх випускали кооперативи, магазини, клуби та ін. Такі гроші мали строго місцевий (локальний) характер. Для прикладу, у Севастополі власні гроші випускали 80 організацій, у Харкові — 60. Найоригінальніші гроші випустив нарком фінансів Якутії Семенов. Він на різнокольорових етикетках від «Мадери» написав від руки— 1 руб., «Кагора» — 3 руб., «Портвейна» — 10 руб., «Хереса» — 25 руб., завірив ці написи печаткою Наркомфіну. Якути і тунгуси схвально сприймали ці гроші. Значним важелем мобілізації ресурсів для ведення війни стала емісія грошей, яка була необхідною для покриття всезростаючого дефіциту держбюджету. Громадянська війна залишила по собі розруху і фінансову кризу. Брак грошових коштів поповнювався доволі просто: друкарські машини, що виготовляли гроші, працювали безперервно. Щоб зрозуміти ситуацію того часу, треба врахувати, що проїзд у трамваї м. Москви коштував 500 — 900 рублів, газета — 2500 рублів. 1919-й став роком народження перших грошових знаків Радянської влади. 4 лютого Раднарком після обговорення фінансових питань ухвалив спеціальну постанову: «У зв'язку з браком кредитних бюджетів дрібної вартості Рада Народних Комісарів визнала за необхідне випустити в обіг грошові знаки 1, 2, 3-рублевої вартості спрощеного зразка». «Спрощені» гроші були одного і того ж формату — розміром сірникової коробки і швидше мали вигляд великих поштових марок, аніж грошей. Нові розрахункові знаки отримали в народі назву «радзнаки» (рос. — «совзнаки»). Друкувались вони по 25 штук на 1 аркуші. При потребі їх відрізали й залучали до торгівлі. На розрахункових знаках 1919 р. гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!» написано сімома мовами: російською, німецькою, французькою, італійською, англійською, китайською та арабською. Тоді ще більшовики були впевнені в перемозі ідей соціалістичної революції у світі, тому заздалегідь готували такі гроші. У 1919 році Народному банку РРФСР було надано право випуску грошових знаків «у межах дійсної необхідності народного господарства», тобто, стільки, скільки могла видрукувати державна експедиція заготівлі цінних паперів, яка працювала у три зміни. Проте, вона не встигала друкувати грошові знаки в тій кількості, яка могла задовольняти невпинно зростаючі потреби грошових відносин. Саме знецінення грошей призвело до їх звуження (грошових відносин). На ринку, зокрема, з'являється нова тенденція розвитку — безгрошовий товарообмін. Ось, для прикладу, обмінні пропорції, що існували у м. Калузі у 1919 p.:
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |