Головна » 2014 » Березень » 16 » Предмет і завдання боністики. Бони як історичне джерело
20:16 Предмет і завдання боністики. Бони як історичне джерело | |
З висоти ХХІ ст. людство дедалі пильніше оглядає й осмислює свою багатовікову історію, її повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань сьогодення. Ось чому неухильно зростає роль історичної науки, покликаної давати якомога глибші знання, створювати повнішу і правдивішу картину зародження та розвитку світової цивілізації, а також історії кожного окремого етносу, включаючи й український. У системі історичних наук значне місце посідають допоміжні історичні дисципліни, які своєю різноманітністю об’єктів і предметів вивчення, виробленням методик і технологій дослідження стоять на кордонах з іншими науками, від яких збагачуються на межі майбутнього і сучасного. Саме допоміжні історичні науки дають найбільш ґрунтовну оцінку джерелам, дають можливість визначити місце і роль людини в історичному процесі. Як і інші спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни, боністика для історії має велике значення, оскільки будь-які старовинні грошові знаки чи бони можуть певною мірою свідчити про економічне і політичне життя суспільства у певний час. Крім того, багато які бони мають значну мистецьку цінність. Боністика як наука існує з початку XX століття. Вона тісно пов'язана з нумізматикою. В Україні серйозно займаються науковою роботою в галузі боністики такі дослідники, як Р. Тхоржевський, О. Клименко, Г. Марковецька. Боні́стика — це допоміжна історична дисципліна, що вивчає різні грошові знаки, які уже вийшли з ужитку. Грошовий рахунок раніше вивчався у розділі історії метрології, оскільки був пов’язаний в основному з монетами, які через міри ваги одержували свій розмір і навіть часто назву. Запровадження і використання паперових грошей потребує поєднання вивчення історичного грошового обігу, грошового рахунку з нумізматикою та боністикою. Термін "bon” виник у ХІХ столітті у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків – банкнот, державних та банківських білетів, у тому числі розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків – казначейських білетів, зобов’язань державної скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутрішньої позики, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов’язання що перебувають в обігу разом з паперовими грошима – є об’єктом вивчення боністики. Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов’язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур, міст, органів місцевого самоврядування, відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об’єктивні причини - війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки. Місцеві бони – грошові випуски місцевих самоуправлінь, великих підприємств та установ. Приватні (внутрішні) бони - грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Характерними для бон є такі ознаки:
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |