Головна » 2014 » Березень » 16 » Гетьманська Держава і грошові емісії крізь призму фінансової політики
20:37 Гетьманська Держава і грошові емісії крізь призму фінансової політики | |
31 травня 1918 року гетьман Скоропадський віддав наказ про введення до обігу нових паперових грошей — гривень. Друкувалися вони в Берліні ще на замовлення Центральної Ради. Сама назва «гривня» сягає своїм корінням у часи Київської Русі й походить від слова «загривок», адже саме на шиї носили коштовні прикраси. Гривні виготовлялись із срібла і були основною платіжною одиницею. Вчені-історики виокремлюють 4 різновиди гривень, які відрізняються за формою та вагою: київські, чернігівські, новгородські та литовські. Найпоширеніша — київська гривня. Вона випускалася з середини XI — кінця XII століття й мала форму ромба, її розміри становили 9-10x4-5 см, вага 163-164 г. Отже, 5 серпня 1918 р. з'явилися перші паперові гривні. То були 3,6-відсоткові облігації внутрішньої позики номіналом 50, 100, 200 та 1000 грн., які називалися «Білетами Державної Скарбниці». Такі білети друкувалися з 8 купонами (по 4 з кожної сторони купюри). Автором ескізів був художник Г. Нарбут. Спочатку білети планувалося використовувати як облігації для внутрішньої позики, проте через нестачу готівки в серпні 1918 року уряд наказав застосовувати їх як гроші. Розв'язати проблеми в царині фінансів та грошового обігу урядові П. Скоропадського так і не вдалося. Українська Держава не мала бюджету, всі установи «жили в борг», видатки на державне управління постійно зростали. Залишався єдиний вихід — збільшення грошової маси, що призвело до величезної інфляції та зростання цін. Крім того, в Росії уряд більшовиків протягом 1918 року пустив до обігу грошові білети на загальну суму 29 808 млн. рублів. Відтепер у людей на руках була фантастична кількість знаків загалом на суму 55 263 млн. рублів. Значна частина з них оберталась і осідала в Україні. Крім «царських», яким ще надавалася перевага, використовувались гроші уряду О. Керенського, німецька та австро-угорська валюти, місцеві бони, карбованці УНР. Та незважаючи на велику кількість випущених знаків, в обігу було дуже мало грошей. Відсутність регулярного сполучення між регіонами, нестача товарів призводили до осідання грошей переважно на селі. Всі вони офіційно мали один курс: один рубль усіх російських випусків дорівнював одному карбованцю українських та одному карбованцю місцевих емісій, проте на практиці все було інакше. А відтак, в Україні процвітала спекуляція грошима, досить поширеним явищем стала гра на їх курсах. До цього ще необхідно додати, що з приходом в Україну австро-німецьких військ тут розпочався вільний обіг німецької марки та австро-угорської крони, курс яких намагався примусово встановити уряд. Тож фактично держава, незважаючи на всі докладені зусилля, досі не мала своєї валюти. Представники різних верств населення України вимагали від уряду термінового проведення ряду заходів, спрямованих на покращання ситуації:
25 серпня 1918 р. був опублікований закон, згідно з яким заборонялося ввозити в Україну 5-відсоткові зобов'язання і серії білетів державної скарбниці Росії; російські кредитові білети та розмінні знаки державної скарбниці дозволялося ввозити в сумі, що не перевищувала 10 000 руб. на особу і 20 000 на сім'ю. Українським громадянам, що їхали в Україну, дозволялося мати до 100 000 руб. на сім'ю в тому разі, якщо вони мали посвідчення від українського консула, у якому зазначалося, що ця сума отримана в результаті продажу власного майна. Ввезення купонів від російських процентних паперів дозволялося в межах 250 руб. на особу і 500 руб. на сім'ю. Проте цього закону майже не дотримувались, адже на кордоні між Росією і Україною панували корупція та хаос. Уряд гетьмана вперше в Україні розробив власний бюджет. Проте за відсутності постійної грошової одиниці реальні цифри не відповідали цьому документу. Але попри всі вжиті заходи основне питання залишилось нерозв'язаним: уряд так і не наважився затвердити українську грошову одиницю як власну валюту і визнати російську валюту іноземною. Він не зміг налагодити роботу економічного механізму в Україні, і тому протягом 1918 р. відбувалося падіння курсу карбованця водночас із зростанням цін. Емісія нових українських грошей призвела до ще більшого безладу. У травні з'явилися поштові марки-шаги, про які йшлося вище. З часом унаслідок інфляції вартість марок упала, і в закладах торгівлі їх в'язали по 100 штук разом. У таких «в'язанках» вони були в обігу до кінця 1919 р., подекуди їх використовували й довший час. У серпні-вересні 1918 р. в Україну почали надходити перші партії грошей, надрукованих у Німеччині на замовлення Центральної Ради. Запровадження гривень в обіг Київською конторою Держбанку розпочалося тільки 17 жовтня 1918 р. Надруковано було одразу 6 номіналів: 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень (1000 і 2000 гривень уряд змушений був замовити через тогорічну інфляцію). При чому тільки на двох останніх стояла офіційна назва України за часів гетьманату — «Українська Держава». Оскільки проекти купюр інших номіналів розроблялися ще в період правління Центральної Ради, на них зазначалося — «Українська Народня Республіка». Автор проекту банкноти номіналом 2 гривні — В. Кричевський, 10, 100, 500 гривень — Г. Нарбут, 1000 і 2000 гривень — І. Мозалевський. Слід зауважити, що гривня виявилася найбільш стабільною з усіх грошей, які були в обігу в Україні. Навіть узимку 1919-1920 рр. за гривню давали 200-300 совєтських рублів. Вона квотувалася вище, ніж дрібні «миколаївські» гроші номіналом 1, 3, 5 рублів. Що ж до карбованця, то він втратив свої позиції. Офіційно 1 карбованець дорівнював 2 гривням, проте на біржах за кордоном та в Україні ціна 1 гривні піднімалася до 2 карбованців, тобто ставала в чотири рази більшою. Згідно з договором між Українок) і Німеччиною остання мала виготовити до 1 січня 1919 року українські державні кредитові білети на суму 11 500 млн. гривень. З них на рахунок Держбанку надійшли білети на загальну суму 3906,5 млн. гривень: білетів вартістю 2 гривні — на суму 17,6 млн. гривень, 10 гривень — на суму 1155 млн., 1000 гривень — на суму 1500 млн., 2000 гривень — на суму 800 млн. Крім того, продовжували друкувати і знаки державної скарбниці номіналом 25 і 50 карбованців без змін в оформленні. Однак фінансова система в Україні не функціонувала, податки регулярно не сплачувалися, зв'язки між окремими регіонами і центром були майже розірвані. Тому держава постійно збільшувала грошову масу для задоволення всіх своїх потреб. В оформленні гетьманських паперових грошових знаків, подібно до попередніх, використовувались мотиви з української народної творчості, зокрема традиції, що формувалися протягом ХVII-ХVIII століть. Якість банкнот, що надходили з Німеччини, була значно вищою, ніж тих, котрі друкувалися в Києві та Одесі. На 2 гривнях зображено дерево з п'ятьма гілками. На нижніх гілках висять трикутні плоди, які символізують Русь. Шрифт особливий. Таким шрифтом писали книги та канцелярські папери в давнину. На аверсі купюри вартістю 10 гривень зображений герб у рамці, малюнок якої запозичено з гравюри Афанасія Кальнофойського (план Києва XVII століття). На реверсі — цифра «10», прикрашена вінком. У центрі банкноти номіналом 100 гривень зображений тризуб. По боках дві фігури: зліва — селянка в національному одязі з серпом і снопом; справа — робітник у фартусі поверх селянського українського одягу з молотом, обвитим лавром. Зображення облямоване овальним вінком з овочів, плодів і квітів. Напис «100 гривень» — на тлі сітки у вигляді рамки. Реверс прикрашає зображення 2 колон, над ними — квіти. У центрі білета вартістю 500 гривень вміщено зображення жіночої голови, яка символізує молоду Україну. Такий самий малюнок Г. Нарбута можна побачити на марках номіналом 30 шагів. Проекти білетів вартістю 1000 і 2000 гривень розробив І. Мозалевський. На банкноті 1000 гривень зображений старий герб Києва. У центрі — лавровий вінок, його малюнок подібний до того, який використовувався при оформленні панегірика «Вірш на жалостний погреб зацного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного 1622 г.». Оформлення купюри номіналом 2000 гривень подібне до 1000-гривневої. У період правління Скоропадського Київська контора Держбанку пустила в обіг:
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |