Головна » Архів матеріалів
|
Грошова система українських земель під владою Польщі
Відновлення незалежності Польщі, яка перебувала в складі Російської імперії, розпочалось восени 1918 року. Поразка Німеччини, розпад Австро-Угорської імперії та підтримка західноєвропейських країн і США прискорили процес державотворення в Польщі. 6 листопада 1918-го у Любліні виник перший незалежний уряд Польської республіки, який очолив Ю. Пілсудський. Формування Польської держави було завершене встановленням її кордонів за ухвалою Паризької мирної конференції в січні 1919 року й прийняттям конс ... Читати далі » |
|
На 1944 р., тобто на час приходу на територію Західної України радянських військ, пропагандистський апарат ОУН і УПА був вже цілком сформований, мав чітку і розгалужену структуру. Особливо важливо звернути увагу на тісний зв’язок відділів політвиховання УПА та референтури пропаганди ОУН. Широкомасштабні бойові дії, що точилися на території, охопленій рухом ОУН і УПА, спричинили значні втрати кадрів та руйнування (часто доволі серйозні) організаційної структури.
Важливо відмітити, що крім референтури пропаганди ОУН та апарату політвиховників УПА, які бе ... Читати далі » |
|
Одними із самих невивчених і невідомих дотепер грошових документів є партизанські грошові знаки ОУН-УПА. Про них пам'ятає хіба що старше покоління, яке пережило війну. У нелегкі повоєнні роки інформація про бофони була засекреченою із зрозумілих причин і надійно осідала в архівах НКВД-КДБ. Бофони, потрапляючи до радянських органів державної безпеки, ставали речовими доказами у звинуваченнях. Наявність у громадян бофонів розцінювалася МДБ-КДБ як факт співпраці з ОУН-УПА.
Що ж таке бофони? Термін "бофон" походить від напису на багатьох зразках цих паперо ... Читати далі » |
|
Випуски бофонів можна систематизувати по відповідним періодах боротьби, які закономірно ставали етапами.
|
|
Одними з найбільш невивчених і невідомих дотепер грошових документів є партизанські грошові знаки ОУН-УПА. Видані на Заході монографії, в яких автори аналізують фінансові проблеми рухів опору окупованих країн Європи часів Другої світової війни, військового грошового обігу, не згадують про наявність у бандерівців добре організованих фінансово-господарських органів, здатних за допомогою спеціальних грошових документів - бофонів - і інших форм діяльності мобілізувати великі матеріальні ресурси для партизанської боротьби проти нацизму і сталінізму. ... Читати далі » |
|
Питання про те, чи друкував свої власні гроші Нестор Махно в 1919 р., досі не розв’язане остаточно. У численних статтях, навіть ґрунтовних наукових виданнях, зустрічаємо твердження про те, що на території, яку контролювала армія Махна, «ходили свої гроші». Для того, щоб з’ясувати, що саме мають на увазі прихильники такої думки і що то були за гроші, звернемося до витоків питання, коли ще у 20-х рр. боністи-колекціонери почали шукати по сусіках ті таємничі грошові знаки. Чутки про них були настільки настирливими, що у 1925 р. з’явилася стаття під назвою «Дуже цікаво знати: чи існували бони Н. Махна?».1 Посилаючись на поважні джерела інформації, серед яких були спогади тих, хто у той час перебував на Катеринославщині, чи в лавах вояків Махна, автор наводить їх слова про те, ... Читати далі » |
|
У літературі про паперові знаки незаслужено мало уваги приділено українським знакам державного казначейства гідністю в 25 і 50 карбованців. Між тим, значення їх для грошового обігу в Україні в 1918-1920 рр. був надзвичайно великий. Є підстави вважати, що обсяг їх емісії, становив значно більше половини обсягу всіх випущених за цей час українських грошових знаків. Всього ж, за нашими підрахунками, на території Україні в 1918-1920 рр. було випущено в обіг близько 5,5 млрд. карбованців в знаках державного казначейства (далі також - казначейських знаках) зразка 1918 р.
... Читати далі » |
|
Гроші Одеси.
В Одесі існувала в невеликому металевому монетовидному кружечку з вибитими гербом міста, написом: "Розмінна марка", номіналом: "5 коп.". І датою - "1917". Невже спеціальні одеські гроші? Як прояснилось, саме т ... Читати далі » |
|
З усіх польських міст і містечок, які мали відношення до боністиці, (тобто, в яких у 20-ті роки минулого століття випускалися й були в обігу місцеві гроші) найбільшу популярність серед колекціонерів бон мають Житомир, Радомишль, Малин та Новгород-Волинський (Звягель).
Обласний центр Житомир (Волинської губернії) в 1918-1919 рр. налічував близько десяти випусків паперових грошових знаків загальнообов'язкового характеру - ті, які мали обіг нарівні з державними грошовими знаками. У ці емісії не входили паперові знаки, які випускалися різними конторами, фі ... Читати далі » |
|
Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов’язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски (не обов’язкові для всіх) що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур , міст, органів місцевого самоврядування , відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об’єктивні причини - війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки. ... Читати далі » |