Головна » 2014 » Березень » 16 » ''Біфони'': термінологія та походження терміна.
20:46
''Біфони'': термінологія та походження терміна.

Одними з найбільш невивчених і невідомих дотепер грошових документів є партизанські грошові знаки ОУН-УПА. Видані на Заході монографії, в яких автори аналізують фінансові проблеми рухів опору окупованих країн Європи часів Другої світової війни, військового грошового обігу, не згадують про наявність у бандерівців добре організованих фінансово-господарських органів, здатних за допомогою спеціальних грошових документів - бофонів - і інших форм діяльності мобілізувати великі матеріальні ресурси для партизанської боротьби проти нацизму і сталінізму.

Розглянемо причини появи бофонів і області їхнього застосування. Необхідно ввести визначення, що ж таке бофони (скорочено від бойовий фонд).

В оперативних і слідчих документах НКВД-НКГБ фігурують наступні визначення бофонів: "оунівська облігація", "оунівське грошове зобов'язання", "квитанція, призначена для обміну на гроші, яка поширювалася оунівськими бандитами серед населення як позика".

Журналіст Ірина Несенюк з Рівного, спираючись на спогади учасників підпілля, з одного боку, наділяє бофони статусом своєрідного платіжного засобу в розрахунках з населенням за продовольство, транспорт, ремонт техніки і т.п., а з іншого - вважає, що ці грошові документи "не стільки гроші, скільки облігації, а ще більше - спосіб пропаганди патріотичних ідей".

Бофони - це одне-, рідше двосторонні грошові документи з оунівської або національною символікою, відповідними написами ("бойовий фонд ОУН", "революційний фонд ОУН", "нац_ональній фонд ОУН" і ін) або тільки з символікою без написів, з фіксованими номіналами або без них, які уповноважені від імені ОУН обличчя видавали населенню за внесені добровільно або реквізовані кошти, а також використовували у своїй агітаційно-пропагандистській роботі. 

За підрахунками деяких авторів (Клименко О.А.), оунівське підпілля в період 1939-1952 рр.. випустило для своїх потреб близько 500 різновидів бофонів, які перебували в обігу не менш ніж в 12 областях України та Білорусії, а також частково на територіях Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії. Є дані про випуск бофонів і на території Росії: у Воркутинського, мордовському, норильському, колимськім та інших таборах ГУЛАГу 1954-1960 рр.. Це розсовує тимчасову границю виготовлення бофонів ще на 8 років. З іншого боку, провісниками бофонів були грошові знаки "Сокола-Батька" і Пласту, випущені в 1927-1929 рр.. в Бережанах Тернопільської області.

Дослідження теми бофонів утруднено у зв'язку з тим, що практично жоден музей в Україні не має їх представницького зібрання. Найбільша колекція (276 знаків, серед яких багато дублів) зберігається в Державному галузевому архіві служби безпеки України. Є бофони й в архівах обласних управлінь СБУ західних регіонів України. Найбільш повне їх опис представлено в монографії О.А. Клименко "Грошові документи ОУН (бофони), 1939-1952 РОКІВ", що є його кандидатською дисертацією.

Бофони - військові гроші. Як було згадано вище, бофони крім інших функцій виконували роль реквізиційних квитанцій, що їх об'єднує з іншими військовими грошовими документами: тимчасовими квитанціями Херсонського губернського уповноваженого керування продовольства з надпечаткамі Чигиринського отамана Хмари чи 1-й Революційної повстанської армії Махно. Ніколи жоден вид цих так званих "грошей" не знаходився в зверненні.

Український визвольний рух ОУН - єдине збройне підпільний рух, яке не мало навіть мінімальної допомоги із зовні. У надзвичайних умовах війни і труднощів з господарським забезпеченням невідкладний випуск бофонів був украй необхідний, тому що насильницьке вилучення матеріальних цінностей у населення для ОУН-УПА був неприйнятний ні з політичної, ні з моральної точки зору. 

Свідома допомога місцевого населення була найбільш поширеним способом постачання партизан. Коли народні маси повністю засвоїли політичні цілі партизанської боротьби, вони ділилися з повсталими усім, чим могли. Місцеве населення допомагало продовольством, одягом, медикаментами, грошима і т.д.

Але, отримуючи постійну допомогу від населення, партизани не хотіли цим зловживати. Вони вважали себе зобов'язаними розраховуватися за продовольство та інші, а при відсутності грошей видавати розписку за отримані матеріальні цінності. Винні за порушення цих правил суворо каралися незалежно від займаних посад і звань.

З одного боку, грошові документи ОУН базувалися на довірі населення, а з іншого - вони були вкрай неконкретними позиковими грошовими зобов'язаннями, тому що оплата компенсації переносилася на невизначений час і її повинна була зробити у випадку перемоги абстрактна юридична сторона.

Сільське населення обкладалося крім "добровільних" пожертвувань ОУН ще у великих розмірах податками з боку радянської влади. Галицький селянин в 1945-1947 рр.. зобов'язаний був сплатити щорічно 2-3 тис. руб. податку, а крім того, підписати щорічно позику на 100-200 руб. На додаток до цього ще були "добровільні" внески на танкові колони, червоні ескадрильї, флотилії і т.д. Таким чином, від і без того незначної зарплати, яку отримували працюючі в СРСР, їм майже нічого не залишалося. 

Окремі регіони України були окуповані арміями різних країн: Польщі, Угорщини, Румунії, Німеччини, Росії, Чехословаччини. Тому оунівське підпілля, з урахуванням названих обставин, змушено було при організації збору засобів у бойовий фонд ОУН прив'язувати емітовані грошові знаки до окупаційних валют, які перебували в обігу в тому чи іншому регіоні. Після закінчення війни емігрували загони оунівців продовжували випускати бофони в грошових одиницях, що відповідають грошовим знакам країн еміграції, тому зустрічаються бофони в карбованцях, кроках, карбованцях, злотих, марках, шилінгах, доларах, фунтах стерлінгів.

Народні свята Україна. Багато випуски бофонів були присвячені визначеним датам. Ось перелік основних дат і свят.

Свято Зброї (День боротьби). У серпні 1919 р. Симон Петлюра разом з підлеглої йому Української галицької армії зробив сміливу спробу звільнити українські землі від влади більшовиків. У результаті боротьби йому вдалося 30 серпня звільнити Київ, а на 31 серпня був призначений тріумфальний парад українських військ у звільненій столиці. Але в той же день в місто ввійшли денікінці. Почалася боротьба на два фронти, і армія Директорії потерпіла чергову поразку.

З ініціативи Української військової організації (УВО) з 20-х рр.. день 31 серпня відзначається як Свято Зброї. 

Свято 1 листопада (Листопадовий зрив). Ще перед розвалом Австро-Угорщини парламентарії, керівники політичних партій, церковні ієрархи Східної Галичини та Буковини під керівництвом Євгена Петрушевича створили представницький орган - Українську Народну Раду, що ставила за мету об'єднання західно-українських регіонів в єдину державу. Але група молодих українських старшин на чолі з капітаном Дмитром Вітовським, незадоволених повільним розвитком подій, ввечері 31 серпня 1918 р., мобілізувавши воїнів, службовців у Львові, опанувала містом. 1 листопада на ратуші був піднятий український прапор. Те ж повторилося і в інших містах. Так народилася Західно-Українська народна республіка (ЗУНР). Тому тільки один напис на бофонів "1 листопада" значила дуже багато для галичан.

Свято Соборності. 22 січня 1919 ЗУНР на принципах повної автономії об'єдналася з УНР. На жаль, відомий всього один бофони (художник Ніл Хасевич), присвячений цій події і використовуваний підпільниками Волині.

Свято Героїв. 23 травня 1938 в Роттердамі від рук московського вбивці загинув вождь української нації Євгеній Коновалець, а за 12 років до цього, 26 травня, більшовицький агент убив головного отамана Симона Петлюру. Свято Героїв носив всенародний характер, об'єднував маси навколо оунівських гасел та ідей, мобілізував український народ на боротьбу за державність. Крім того, це був день пам'яті тих, хто все життя працював для українського народу і хто вмер за Україну. За традицією на всіх могилах оунівці намагалися оновити хрести, покласти квіти і вінки.

Відзначалися також річниця УПА (у ніч з 14 на 15 жовтня), річниці боротьби ОУН за національне визволення українського народу і т.д. До всіх цих дат випускалися серії бофонів.
Переглядів: 528 | Додав: faktor | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: