Головна » 2014 » Березень » 16 » Місцеві та приватні бони – причини і передумови.
20:41
Місцеві та приватні бони – причини і передумови.

Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов’язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски (не обов’язкові для всіх) що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур , міст, органів місцевого самоврядування , відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об’єктивні причини - війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки.

Місцеві бони – грошові випуски місцевих самоуправлінь, великих підприємств та установ. Приватні (внутрішні) бони - грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Характерними для бон є такі ознаки:
  • емблематична (герби, емблеми, символічні знаки);
  • палеографічна (шрифти, монограми, підписи, та рукописні позначки);
  • сфрагістична (печатки, штемпелі, конгреви, перфорація);
  • хронологічна (дати);
  • метрологічна (номінали);
  • орнаментально-мистецька (прикраси);
  • філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення);
  • епіграфічна (надруки, пізнішого походження);
  • дипломатична (формуляр документа, зміст написів);
  • орфографічна (орфографія тексту);
  • іконографічна (портретні зображення, конгреви);
  • маргіналістична (написи від руки пізнішого походження).
За підрахунками українського дослідника П. Рябченка, емісія місцевих випусків грошових знаків та приватних бон здійснювалась у понад 200 населених пунктах, де існувало більше 1000 емітентів, їм вдалося випустити понад 4100 різноманітних грошових знаків та їх замінників.

Вперше місцеві випуски з'явилися на території Галичини та Буковини у серпні—вересні 1914 р. В цей час у Львові, Дрогобичі, Чернівцях та інших містах з'явилися місцеві бони з позначенням номіналу в австро-угорських кронах. Причина появи цих замінників державних грошових знаків полягала у масовому приховуванні населенням повновартісних грошей, а також у ненадходженні їх з емісійних центрів через військові перешкоди. Одними з перших на ринку з'явилися бони Промислового банку Галичини та Лодомерії, випущені в Дрогобичі в серпні 1914 р. їх номінал становив 1, 2 та 5 крон. На початку вересня 1914 p., після захоплення Львова російськими військами, у місті почала гостро відчуватися нестача розмінної монети. Не поліпшило ситуації й запровадження російської монети. Тоді за ініціативою редактора газети "Kurjer Lwowski", відомого колекціонера Болеслава Вислоуха Рада міста Львова звернулася до російського військового губернатора з проханням дозволити випустити міські бони. Після отримання дозволу, згідно з ухвалою Ради від 11 вересня 1914 р., було вирішено виготовити бони вартістю 1 крона. На ринку вони з'явилися вже 17 вересня. Львівські міські бони були обов'язковим засобом платежу на території міста і без обмежень обмінювались на Австро-Угорську валюту у сумах, що перевищували 20 крон. Виконані на високому мистецькому рівні, вони мали всі ознаки грошей: номер, серію, підписи президента та віце-президентів Львова і радо приймалися населенням. Загальний розмір емісії становив 524 660 крон. У 1915 р. на загальну суму 1 млн рублів (1 рос. рубль = 3 австро-угорським кронам) було випущено львівські міські асигнації номінальною вартістю 100 крон, які використовувалися населенням до 1919 р. Міська каса м. Городка (нині Львівська обл.) у 1914 р. випустила бони номіналом 50 гелерів та 1 крона. У січні—липні 1918 р. повітове староство у м. Жидачеві випустило бони номіналом 10 гелерів, 1 та 5 крон.

Особливо багато міських та інших регіональних грошових знаків на західноукраїнських землях з'явилося в період існування Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді на цій території нестача засобів обігу була особливо гострою. Запаси австро-угорських грошей вичерпалися, українська валюта надходила нерегулярно і без дотримання необхідних співвідношень між окремими номіналами, а потреби державного будівництва вимагали нормального функціонування грошової системи. В цих умовах деякі міста прийняли рішення про випуск власних бон. На більшості з них позначення номіналу здійснене у гривнях. Так, у квітні 1919 р. повітовий комісар та магістрат м. Броди випустили грошові знаки вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень. Вони були обов'язковими засобами обігу на території повіту і у сумах понад 100 гривень безперешкодно обмінювалися на державні гроші. Майже одночасно відбулася емісія грошових бон повітовим комісаріатом ЗУНР у м. Збараж (нині Тернопільська обл.) номіналом 2, 5, 10, 25 та 50 гривень, а також касових посвідчень повітового комісаріату та окружної військової команди у м. Золочів (нині Львівська обл.) вартістю 5 та 10 гривень. Дещо іншим був набір номіналів, випущених 1919 р. у м. Сокаль (нині Львівська обл.). Тут друкувалися знаки вартістю 1, 2, 6, 10 та 20 гривень. Після встановлення на Західній Україні польського панування грошові випуски міст Галичини були вилучені з обігу і знищені. Так, після захоплення польськими військами м. Сокаля українські грошові знаки були спалені на подвір'ї місцевого банку.

Рекомендоване:

Переглядів: 553 | Додав: faktor | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: