Як самостійна наука, археологія має свої методи, найголовнішими серед яких є методи польових досліджень археологічних пам'яток. Археологічними пам'ятками вважаються всі матеріальні рештки діяльності людини або змінене людською працею (із слідами діяльності людини) природне середовище. Вони можуть бути умовно поділеними на кілька груп: місця проживання давніх людей — стоянки, поселення, городища (поселення, оточені ровами, валами, мурами), окремі житла; поховальні пам'ятки — поля поховань, кургани, окремі могили; місця культового характеру — храми, святилища; споруди та місця для роботи (майстерні, рудники, шахти); окремі предмети (знаряддя праці, прикраси, предмети побуту, зброя та ін.).

 

... Читати далі »

Археологія, як і кожна наука, має свої традиційні методи дослідження (типологічний, статистичний). Постійно удосконалюючи їх, вона також залучає до свого арсеналу методи природничих наук і вдало поєднує їх з власними.

 

Суть його полягає у виділенні серед археологічних знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками. Є, наприклад, вістря стріли свідерського типу, ... Читати далі »

За час розвитку археологічної науки зусиллями вчених багатьох країн вироблено загальну періодизацію пам'яток археології. У кожному великому районі Європи вона, однак, має деякі відмінності, особливо щодо пізніх археологічних періодів.

 

Для території України вже більш-менш усталеною є така загальна археологічна періодизація:

 

... Читати далі »

Археологічні дослідження складаються з кількох етапів: розвідка, розкопки, камеральне опрацювання та узагальнення їх матеріалів. Дослідження археологічних пам’яток здійснюється у декілька етапів. Спочатку проводиться розвідка з метою виявлення пам’ятки. Далі здійснюються розкопки, за допомогою яких вивчається культурний шар, об’єкти які в ньому трапилися і фіксуються та збираються знахідки кераміка, знаряддя праці, зброя, прикраси, побутові речі і др.. Наступним етапом є камеральне опрацювання виявлених матеріалів, їх реставрація, науковий опис і фотографування. Потім здійснюється узагальнення і публікація дослідженої пам’ятки, визначається її значення для реконструкції минулого конкретного історичного періоду та регіону.

... Читати далі »

Початки археології сягають глибини віків, коли люди почали включати стародавні речі й об'єкти в систему своєї культури, наділяючи їх магічними властивостями. Виходячи зі стилю первісного мислення, можна припустити, що походження таких речей вони приписували міфічним творцям. Археологічні джерела засвідчують уміщення до могил поряд із речами, шо функціонують у даному суспільстві, речей і стародавніх, нерідко "модернізо-ваних" для нових потреб, а писемні — прагнення заволодіти такими речами як амулетами. Особливо популярними були крем'яні та кам'яні речі — "громові стріли" і "громові сокири". Приваблювали людей і монументальні споруди (кургани, мегаліти), а також природні об'єкти (скелі, печери, гроти), шо мали на собі печать неприродної діяльності, — зображення, залишені кимось речі. Традиція вклонятися їм і здійснювати біля них різні обряди зберігала ... Читати далі »