Археологічні дослідження складаються з кількох етапів: розвідка, розкопки, камеральне опрацювання та узагальнення їх матеріалів. Дослідження археологічних пам’яток здійснюється у декілька етапів. Спочатку проводиться розвідка з метою виявлення пам’ятки. Далі здійснюються розкопки, за допомогою яких вивчається культурний шар, об’єкти які в ньому трапилися і фіксуються та збираються знахідки кераміка, знаряддя праці, зброя, прикраси, побутові речі і др.. Наступним етапом є камеральне опрацювання виявлених матеріалів, їх реставрація, науковий опис і фотографування. Потім здійснюється узагальнення і публікація дослідженої пам’ятки, визначається її значення для реконструкції минулого конкретного історичного періоду та регіону.

 

Археологічні дослідження обов’язково здійснюються, як із залученням традиційних методів, так із допомогою методів природничих наук. До власне археологічних – належать типологічний визначення типу однорідних предметів по призначенню та статистичний підрахування відсоткового складу однотипних знахідок. Інші методи представлені: стратиграфічним визначення часу пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів; радіоактивним встановлення часу органічних решток за вмістом радіоактивних ізотопів С-14 та К-40; археомагнітним визначення періоду обпалення ґрунту за фіксацією термонамагнічених частинок; дендрохронологічним підрахунок річних кілець дерев; палеоантропологічний дослідження викопних решток людей; палеоботанічним вивчення решток культурних рослин і зерен, встановлення їх видового складу; палеозоологічним аналіз тваринних кісток із пам’ятки, визначення диких і свійських видів тварин та багатьма іншими.

 

Українська археологічна наука використовує для дослідження знайдених матеріалів переважну більшість перелічених методів, завдяки чому отримує якісно нову інформацію про минувшину наших земель.

 

Розвідка буває візуальна й інструментальна. Візуальна — це огляд місцевості з метою виявлення археологічних пам'яток. Вона проводиться найчастіше вздовж берегів рік, озер та інших водоймищ, де у давнину селилися люди. Для визначення розміру пам'ятки, глибини залягання культурного шару і його насиченості знахідками закладають шурфи та роблять зачистки.

 

Крім візуальної провадять електро-, аеро-, магніторозвідки. Метод електророзвідки базується на різниці опорів струмів, що проходять у грунті й культурному шарі. Обпалена кераміка, скупчення каменю, пустоти в ґрунті викликають також магнітну аномалію, що дає підставу для ведення археомагнітної розвідки. За результатами хімічного аналізу проб грунту археологи можуть визначати контури стародавніх поселень. Для виявлення пам'яток застосовують аерофоторозвідку. У пресі з'явилося повідомлення про розробку проекту спеціального супутника Землі, завданням якого буде ведення археологічної розвідки з космосу.

 

Наступним етапом археологічного пошуку є розкопки. За допомогою розкопок розкривають культурний шар, житлові, господарські споруди, поховання тощо. Розкоп, зазвичай розбивають на квадрати (1x1 або 2х2 м). У зачистках, траншеях, шурфах визначають глибину знахідок, а на розкритих площах в розкот, крім того, знахідки фіксують на плані, фотографують на місці. Для вимірювання об'єктів — жител, поховань, ям — встановлюють для розкопу чи всього поселення або могильника одну нульову площину — так званий репер. Як і при розвідці, всі спостереження заносять у щоденник; окремий щоденник ведуть для фотофіксації робіт. Складають детальні плани об'єктів.

 

Пам'ятки на дні річок, озер і морів досліджує підводна археологія. Матеріали розвідок і розкопок проходять первинне камеральне опрацювання; їх шифрують, реставрують, замальовують, фотографують. Про польову роботу складають науковий звіт. Зібраний під час розкопок матеріал археолог аналізує з точки зору чистоти комплексу. Кожна більш-менш повно досліджена пам'ятка характеризується комплексом знахідок, тобто колекцією речей, що пов'язуються з діяльністю певної групи населення протягом певного відрізку часу. Існує ще поняття "закритого комплексу" знахідок, наприклад, речей, що належали до одного поховання, чи речей, що входили до одного скарбу.

 

Комплекс знахідок дослідженої пам'ятки і зроблені спостереження порівнюються з даними про інші археологічні об'єкти. Ця робота допомагає визначити вік пам'ятки та культуру, до якої вона належить. Архітектурні дослідження потрібно виконувати з метою визначення хронологічної атрибуції об'єкта, встановлення етапів його еволюції; визначення меж первісного ядра та частин, що належать до пізніших перебудов; виявлення втрачених частин і елементів.

 

Архітектурні дослідження повинні розпочинатися з процесу архітектурно-археологічного обміру об'єкта і тривати впродовж усього реставраційного циклу, що супроводжується розкриттям пам'ятки шурфами та зондажами, а також дослідженнями суміжного культурного шару.

 

Після камерального опрацювання обмірної фіксації об'єкта пам'ятки науковий керівник повинен розробити програму його досліджень. Для цього потрібно скласти графічний план досліджень, на який наносяться усі місця, що потребують вивчення. У міру отримання даних на план потрібно наносити відповідну інформацію.

 

Архітектурні дослідження об'єкта повинні включати: