Основним об'єктом дослідження етнології є етноси, які реалізують свою життєдіяльність у економічній, соціальної, культурної революції й іншій системі. Оскільки ці сторони людської життєдіяльності вивчаються також відповідними науками, то етнологія безпосередньо взаємодіє зі іншими науками, що також вивчають людини, народи, культури, суспільство.

Найбільш близькими до етнології на уроках своїх досліджень є антропологія, культурологія, соціологія, політологія, географія, етнографія.

Ступінь взаємозв'язку етнології з тими науками різна, із кожної з них вона визначається кількістю труднощів і питань, які мають взаємний інтерес для обох наук. У цьому плані до етнології досить близька антропологія: до тієї і іншої загальним предметом досліджень є питання походження рас, їх розподілу по нашій планеті, зміни фізичного образу людей в результаті культурно-історичного прогресу, антропологічного складу етносів. Нині у взаємозв'язку цих наук існує певна невизначеність, викликана існуванням самостійних наукових напрямів соціальної антропології та напрямів культурної антропології. Так, ряд етнологів вважає, що поняття «етнологія» і «антропологія» синонімічні. Водночас не приймають до уваги ту обставину, що предметом антропології не були проблеми етногенезу, етнічності, демографічних процесів; антропологія була і залишається наукою про біологічну та фізичну природу людини. Етнологія значно ширша зі свого предметного поля, ніж антропологія, що не дозволяє говорити про їхню тотожність.

Етноси як об'єкт вивчення етнології формуються у результаті розвитку природних процесів, а й одночасно у результаті соціокультурних процесів. Тому етнологія має соціологічний і культурологічний аспекти дослідження етнічних процесів, отже, перетинається з соціологією і культурологією.

Спочатку соціологія складалася як наука про форми спільного життя та банківської діяльності людей; предметом її вивчення є форми людської соціальності: соціальні групи і бідні верстви, соціальна структура, соціальні інститути тощо. Центральна категорія соціології—суспільство, що означає форми перетинів поміж людьми, котрі спільно живуть, зазвичай, на загальній території. Ці елементи соціальних відносин представляють науковий інтерес й у етнології, та їх вивчення етнологією відбувається за іншим кутом зору. У сфері соціальних відносин для етнології найбільш цікаві проблеми соціальної структури етнічних спільностей, соціальної динаміки етнічних культур, соціальної диференціації етносів, етнічної самосвідомості, етнічних особливостей психіки різних народів та т.д. Інакше кажучи, етнологія вивчає соціальні процеси та явища в різних етнічних середовищах і етнічні процеси в соціальних групах. У цьому всьому і є взаємозв'язок етіології з соціологією.

Наукові інтереси одних і тим самим громадським явищам у соціології і етнології виявилися настільки близькі, що у 30-х рр. XX ст. з кінця цих двох наук сформувався окремий науковий напрям — етносоціологія. На думку основоположника етносоціології німецького вченого Ріхарда Турнвальда, ця прикладна наука повинна вивчати взаємозв'язок перебігу етнічних та соціальних процесів у житті сучасних індустріально розвинених країн.

У сучасній західній та вітчизняній науковій літературі існує поширена думка, що етнологія, культурна антропологія і соціальна антропологія суть різні назви однієї й тієї ж науки. При уважному аналізі кожного з цих наукових напрямів можна знайти, що таке ототожнення дуже умовне і не правомірне. Насправді термін «етнологія» існує й в західній науці, і означає приблизно те, що у Росії.

Культурна антропологія від початку виступала як дисципліна, що вивчає процеси формування людської культури, на відміну фізичну антропологію як науки про мінливість фізичного типу людини. Її взаємозв'язок з етнологією у тому, що вона використовує описові «польові» матеріали етнології як доказ та своїх концепцій. Зі свого боку, етнологія використовує дані культурної антропології на свої теоретичні елементи.

Відносини етнології із соціальною антропологією носять іншій характер. Соціальна антропологія з виникнення спрямовано вивчення особливостей соціальної організації народів світу. Сам термін «соціальна антропологія» був у науковий обіг основоположником англійської етнографії Джорджем Фрезером, який протиставляв це напрям дослідження людини фізичну антропологію. Соціальна антропологія скоріше ближча до соціології, а чи не етнології, бо включає в предмет своїх досліджень етнічні спільності.

Проте, мабуть, найближчою і спорідненою наукою для етнології є етнографія. Як самостійна галузь етнографія виникла півтора століття тому. Спочатку її метою було збирання та систематизація соціокультурних матеріалів про різні народи. Через це предметна область етнографії нерідко трактується по-різному. Термін «етнографія» в різних країнах вживається у різних значеннях. Нерідко він використовується для позначення описового рівня досліджень, на відміну від етнології, аналізованою як теоретичною, узагальнюючою наукою про етноси. Цей поділ полягає в традиціях зарубіжної етнографії виділяти у цій науці описову (власне етнографію) і теоретичну (етнологію) складові. З іншого боку, у німецькій етнології прийнято розрізняти етнологію як науку про власний етнос і етнологію як науку про інші етноси. У першому випадку поняття «Volkskunde» передбачає етнографічне письмо речей та вивчення німецькомовних народів (німців, австрійців, швейцарців), а поняття «Volkerkunde» передбачає етнографічне направлення у етнології, вивчаючи й інші народи.

Те, що етнографія спочатку сприймалася як описова наука, яка фіксує культурно-побутові і соціальні відмінності між народами, передусім відмінності неєвропейських народів від європейських, породило уявлення у ній, як і справу науці, що вивчає культурно відсталі народи. Разом про те особливу увагу, яку приділяє етнографія відживаючим явищам культурного та соціального життя етносів з єдиною метою ретроспективного аналізу світу, об'єктивно сприяє оцінці її як науки про пережитки, отже, немає майбутнього. Сучасна історична практика свідчить про помилковість такої оцінки, оскільки інтерес етнології до традиційних основ життя народів посилюється з загостренням загальної етнічної ситуації у багатьох регіонах світу. І сьогодні (й у найближчому майбутньому) всі етноси прагнуть зберегти свої особливі риси, які відрізняють один від іншого. А численні етнічні конфлікти постійно зберігають потребу у вивченні цих особливостей етнографією і теоретичного узагальнення її даних етнологією.

Дуже важливого значення для етнологічних досліджень має взаємозв'язок етнології з психологією. Психологія, як відомо, вивчає психічний стан особистості, стереотипи поведінки й сприйняття, психічних відхилень, типові характери та є одним із найбільш динамічним по розвитку наукових дисциплін. Усередині психології проблемою взаємозв'язку індивіда з довкіллям займається соціальна психологія, знання якої найчастіше корисні й у етнології. Особливо це належить до питань рольової, нормативної поведінки людини, механізмів формування стереотипів свідомості людини та етнічного самопізнання.

Взаємодія етнології з іншими науками лягла в основу формування цілого ряду прикладних наук: палеоетнографії, що вивчає культурно-побутові особливості народів по археологічним матеріалам; етнолінгвістики, що розглядає проблеми походження мов у взаємозв'язку з етнічними процесами; етнопсихології, досліджуючи вплив етнічних процесів на психічну діяльність чоловіки й етносів в цілому. Отже, етнологія — це нова і цікава область наукового пізнання