Оцінка ефективності дій НБУ під час фінансових і економічних криз
Рік
|
Подія
|
Вплив на економіку і банківську систему
|
Дії НБУ
|
Оцінка ефективності
|
1998
|
Дефолт в Росії
|
Девальвація гривни на 80% . Падінню ВВП на 1,7 %. Зростання інфляції до 20 % Відшив капіталу нерезидентів, скорочення внесків фіз. осіб. Зростання дефіцит} бюджету до 2,2 % від ВВП. Зниження лікбідностібанківської системи.
|
Проведення інтервенцій на валютному ринку (резерви НБУ знизилися на 70 % - до 700 млн. дол.). Встановлення нового валютного коридору- 2,5-3,5
|
Вдалося істотно пом'якшити наслідки кризи (девальвація гривни - 80 % , рубля - 246 % ). Жоден український банк не збанкрутів. Збережена довіра до банківської системи.
|
2001
|
Банкрутство системного
банку "Україна"
|
Банкрутство одного з найбільших банків послабило довіру населення до банківської системи.
|
В основному заходи, направлені на виплату депозитів вкладникам банку "Україна". Посилення нагляду за банками.
|
Національному банку не вдалося запобігти банкрутству, оскільки він втрутився в роботу даної банківської установи лише на останній стадії кризи. Проте НБУ забезпечив погашення банком заборгованості перед більшою частиною вкладників і кредиторів.
|
2004
|
"Помаранчева революція"
|
Політична криза і невизначеність можливого розвитку подій (аж до розпаду країни) спровокували відплив капіталу з економіки, а також призвели до вилучення депозитів з банківської системи.
|
Жорсткі заходи адміністративного характеру. Мораторій на дострокове зняття внесків, подовження термінів проходження платежів, "ручний" відбір заявок на покупку валюти. Масова видача стабілізаційних кредитів.
|
За час революції жоден банк не збанкрутів. Банківська система зберігала свою працездатність. Після завершення революції були зняті всі обмеження.
|
2007-2008
|
Іпотечна криза в США. Криза ліквідності української банківської
системи.
|
Фактично закритий доступ на зовнішні ринки запозичень. Падіння ліквідності. Зростання ставок за кредитами. Скорочення обсягів їх видачі. Зростання ставок за міжбанківськими кредитами overnight до 30 % річних (квітень 2008).
|
Пріоритет НБУ - боротьба з інфляцією. Політика "дорогих" грошей. Підвищення облікової ставки. Зменшення обсягів рефінансування банків. Скорочення грошової бази. Ревальвація курсу гривни.
|
Падіння ліквідності створює реальну загрозу кризи неплатежів в економіці. Дефіцит кредитних ресурсів скорочує інвестиційну активність підприємств і знижує темпи зростання ВВП. Потенційна загроза банкрутства банків з низьким рівнем капіталізації.
|
2007 2012
|
Загроза кризи споживчого кредитування
|
Зниження якості кредитних портфелів. Розповсюдження практики видачі бланкових кредитів фіз. особам. Витіснення інвестиційних кредитів. Підсумок- масові неплатежі по кредитах можуть призвести до системної банківської кризи.
|
Ряд нормативних рішень, направлених на те, що збалансувало банківські активи і пасивів за строками. Посилення нормативів з формування резервів під споживчі кредити.
|
НБУ досить швидко відреагував на зростання проблемної заборгованості банків за споживчими кредитами, а також дуже високі темпи зростання обсягів кредитування фізичних осіб. Прийняті заходи призведуть до скорочення числа виданих кредитів.
|
Структура Національного банку України
Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням
Банківська система України - дворівнева: перший (вищий) рівень у структурі банківської системи України займає Національний банк України - головний банк держави, другий (нижчий) рівень - всі банки, які зареєстровані НБУ у країні. Станом на березень 2011 року в Україні нараховується 195 банків.
Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної, або, як її ще називають,монетарної політики.
Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на критеріях макроекономічних показників загальнодержавної програми економічного розвитку України на відповідний період, що включають:
- прогнозні показники обсягу ВВП;
- рівні інфляції;
- розмір дефіциту державного бюджету та джерел його покриття;
- платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Мета грошово-кредитної політики центрального банку - створити сприятливі умови для зайнятості робочої сили, стримування інфляції, регулювання темпів економічного зростання та збалансованості народного господарства і платіжного фонду.
Сутність грошово-кредитної політики полягає у зміні пропозиції грошей, тобто збільшення пропозиції в період спаду для заохочення витрат і зменшення - під час інфляції для зменшення витрат.
Процентні ставки рефінансування в Україні (ставки в річному обчисленні, % )
На кінець періоду.
2 До 1998 року - кредитні аукціони.
3 До 2001 року - ломбардні кредити.
З 23.03.2012 облікова ставка НБУ складає 7.50 % (Постанова Правління НБУ від 21.03.2012 №102)
Нормативи обов'язкового резервування
|