Грошова база - сукупність готівкових коштів, випущених в обіг Національним банком України, коштів обов'язкових резервів, коштів на кореспондентських рахунках та інших коштів інших депозитних корпорацій (банків), коштів інших фінансових корпорацій, нефінансових корпорацій і домашніх господарств (працівників Національного банку) у Національному банку України.
2 Переказні депозити - фінансові активи, що за першою вимогою можуть бути обміняні на готівкові кошти за номіналом та безпосередньо використані для здійснення платежу.
Балансовий звіт Національного банку України (залишки коштів на кінець періоду, млн. грн.)
1. Активи
Період
Монетарне золото та СПЗ
Готівкові кошти та депозити
Цінні папери, крім акцій
Кредити
Акції та інші форми участі в капіталі
Похідні
фін. інструменти
Інша дебіторська заборгованість
Нефінансові активи
Усього активів
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
2002
1 086
23 799
9 043
12 244
197
-
10 038
2 169
58 576
2003
1 214
34 424
10 858
13 117
266
-
11 415
2 283
73 577
2004
1 186
48 588
10 779
14 272
162
-
12 639
2 394
90 020
2005
1 398
78 735
20 578
10 410
145
-
10 521
3 213
124 999
2006
1 814
70 717
43 477
10 856
145
-
10 764
3 464
141 237
2007
2 489
87 754
77 710
10 787
150
-
11 034
8 409
198 333
2008
4 144
115 327
135 888
72 632
187
-
20 159
7 790
356 128
2009
5 942
98 020
165 352
91 332
217
-
18 144
9 249
388 257
2010
7 254
122 401
206 362
78 650
217
-
31 604
10 233
456 721
2011
вересень
9 289
112 859
231 646
72 040
239
-
23 168
10 574
459 815
жовтень
9 931
123 224
220 278
74 233
239
-
25 937
10 730
464 572
листопад
9 107
112 535
220 634
76 194
239
-
25 597
10 865
455 170
грудень
8 202
101 454
225 187
78 222
234
-
29 152
10 965
453 416
2012
січень
9 830
108 736
214 581
70 909
234
-
30 529
11 173
445 993
лютий
9 451
108 558
213 449
71 314
234
-
30 566
11 295
444 869
березень
8 882
106 925
215 597
71 381
234
-
19 793
11 373
434 187
квітень
9 496
107 842
218 069
71 795
234
-
20 811
11 548
439 796
травень
8 371
103 871
215 638
73 445
234
-
16 971
11 508
430 039
червень
8 616
92 429
217 570
77 607
260
-
17 363
11 624
425 469
липень
9 331
95 904
221 794
78 156
329
-
18 432
11 653
435 598
серпень
9 061
91 091
229 482
78 050
329
-
18 594
11 806
438 414
вересень
9 659
91 207
223 296
79 075
329
-
20 707
12 079
436 353
2.Пасиви
Період
Готівкові кошти,
випущені в обіг
Депозити
Цінні папери, крім акцій
Кредити
Похідні фін. інструменти
Інша кредиторська забор-ть
СПЗ, отримані в порядку розподілення
Акції та інші форми участі в капіталі
Усього пасивів
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
2002
27 703
25 692
74
302
-
1 982
-
2 823
58 576
2003
36 048
30 144
53
386
-
1 702
-
5 244
73 577
2004
45 669
34 941
201
421
-
1 135
-
7 653
90 020
2005
65 409
52 374
2 427
335
-
1 090
-
3 364
124 999
2006
82 133
48 982
180
255
-
1 378
-
8 309
141 237
2007
122 470
48 308
3 117
156
-
2 186
-
22 096
198 333
2008
167 538
85 039
2 809
124
-
2 713
-
97 905
356 128
2009
170 536
91 944
3 421
59
-
16 271
1 020
105 005
388 257
2010
200 092
124 999
9 441
-
-
17 187
999
104 002
456 721
2011
вересень
207 502
132 492
1 815
-
-
18 071
1 014
98 922
459 815
жовтень
205 776
133 237
252
-
-
18 087
1 030
106 190
464 572
листопад
200 977
133 028
93
-
-
18 403
1 010
101 659
455 170
грудень
209 565
120 787
5 529
-
-
17 699
999
98 838
453 416
2012
січень
201 560
121 602
62
-
-
17 725
1 009
104 035
445 993
лютий
203 323
115 181
72
-
-
17 749
1 012
107 531
444 869
березень
204 918
116 326
167
-
-
17 728
1 008
94 040
434 187
квітень
212 175
110 218
2 379
-
-
17 729
1 008
96 286
439 796
травень
213 002
108 209
1 156
-
-
23 942
983
82 746
430 039
червень
218330
101 873
403
-
-
19 340
985
84 538
425 469
липень
219 460
111 221
68
-
-
17 634
982
86 233
435 598
серпень
220 327
110 304
71
-
-
17 660
991
89 060
438 414
вересень
217 425
107 783
23
-
-
17 494
1 004
92 623
436 353
Системи страхування банківських депозитів
Країна
Орган страхування
Розмір гарантій
Великобританія
Фонд захисту вкладників (федеральний)
75 % від суми вкладу, але не більше 20 000 ф. ст. на одного вкладника
Німеччина
Федеральна асоціація німецьких банків (недержавна)
30 % від суми вкладу
Канада
Канадська корпорація страхування депозитів
60 000 кан. дол. на одного вкладника
США
Федеральна корпорація страхування депозитів
100 000 дол. на одного вкладника
Японія
Корпорація страхування депозитів (федеральна)
10 млн. єн на одного вкладника
Системи обов'язкового резервування
Канада
10 % від суми депозитів до запитання, 3 % від депозитів
Франція
5 % від суми депозитів до запитання, 1 % від суми ощадних вкладів
Італія
25 % від суми депозитів (з виплатою відсотків на суму надлишку)
Японія
За строковими вкладами: 0,125 % при сумі 50-500 млрд. єн, 1,75 % при сумі 500-2500 млрд. єн
Люксембург
Резервних вимог немає
Швейцарія
2 % за ощадними вкладами, 9 % за строковими вкладами, 12 % за вкладами до запитання
Великобританія
0,45 % за депозитами
США
3 % за рахунками до запитання та іншими трансакційними рахунками сумою до 42,2 млн. дол., 10 % - за рахунками з більшою сумою коштів, 3 % за неособовими строковими рахунками строком до 1,5 року
Моделі та структура наглядових органів за діяльністю фінансового сектору в країнах ЄС за станом на 01.01.2010 р. [10]
Країна
Модель
Кількість наглядових органів
Відповідальність центробанку за прийняття остаточного рішення у сфері банківського нагляду
секторна
За завданнями
Єдиного нагляду
Австрія
+ 2000
1
+
Бельгія
+ 2003
1
Греція
*
3
+
Данія
+
1
Естонія
+ 2000
1
Ірландія
+ 2000
1
Іспанія
+
3
+
Італія
+
+
4
+
Кіпр
+
4
+
Латвія
+ 2000
1
Литва
+
3
+
Люксембург
+
2
Мальта
+ 2000
1
Німеччина
+ 2000
1
+
Нідерланди
+
2
+
Об'єднане Королівство
+ 2000
1
Польща
+ 2003
1
Португалія
+
+
3
+
Словаччина
+ 2003
1
+
Словенія
+
3
+
Угорщина
+ 2000
1
Фінляндія
+
2
Франція
+
+
4
Чехія
+ 2003
1
+
Швеція
+
1
Швейцарія
+ 2010
1
Болгарія
+
2
+
Румунія
+
4
+
ЄС-27
12
4
15
-
14
У практичній діяльності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором виділяють три моделі; секторну, на основі завдань і модель єдиного нагляду.
Секторна модель основана на чіткому розподілі завдань і функцій наглядових органів за діяльністю окремих секторів - банківського, страхового та фондового (інвестиційного).
Відповідно до другої моделі обов'язки наглядових органів розподілено на основі завдань (модель "двох вершин"), а функції нагляду - на пруденційний нагляд за діяльністю фінансових посередників і на регулювання бізнесу у фінансовому секторі.
Цю модель можна розглядати як перехідну від секторної до моделі єдиного нагляду.
За умови використання третьої моделі відбувається концентрація всіх наглядових функцій у єдиному наглядовому органі.
Характеристика механізмів співробітництва та обміну інформацією між центральними банками та наглядовими органами в країнах ЄС за станом на 01.10.2006 р. [10]
Країна
Механізм співпраці та обміну інформацією
Участь центробанку в управлінні банківським наглядом
Спільне використання персоналу
Спільні ресурси фінансового бюджету
Інше спільне використання ресурсів
Здійснення центробанком певних операційних завдань
Бельгія
М, К, У
+
+
+
+
Великобританія
М
+
+
Данія
М, К, У
Естонія
+
+
Ірландія
+
+
+
Латвія
У
+
+
+
+
+
Македонія
М, К
Польща
+
+
+
Угорщина
М, К, У
+
Фінляндія
М, К
+
+
Франція
+
+
+
+
Швеція
М, К
+
Примітки: М - меморандум про взаєморозуміння, К - комітети співпраці, У - угоди про співпрацю.
У зв'язку з ускладненням структури фінансового сектору та інституційних засад нагляду виключно важливого значення набуває налагодження ефективних комунікаційних та інформаційних зв'язків між окремими під секторами та їх регуляторами.
Найбільш поширеними способами досягнення необхідного рівня обміну інформацією між регуляторами є: взаємне представництво керівництва регулятора у колективних органах управляння та створення наглядової ради, яка об'єднує керівників регуляторів і може стати першим кроком до створення єдиного регулятора фінансового сектору [10].
На відміну від взаємодії національних регуляторів, у структурі транснаціональних механізмів співробітництва та комунікацій регуляторних і наглядових органів переважають меморандуми про порозуміння (79,8 %), неформальні контакти (79 %), спеціальні наради (69,4 %) та робота в регіональних групах (48,4 %) (табл.).
Зміни структури наглядових органів обумовлені інституційним, технологічним, технічним, правовим та функціональним ускладненням бізнесу у фінансовій сфері, появою фінансових конгломератів, що об'єднують різні ринки фінансових послуг посилення взаємозв'язків між окремими складовими фінансового сектору, розширенням та інтеграцією міжнародних фінансових ринків, що вимагає координації зусиль та уніфікації відповідальності наглядових органів, які регулюють діяльність фінансових установ у різних сферах фінансового сектору.
Законодавством України не визначено відповідальність за стан справ на ринках фінансових послуг відповідних органів та посадових осіб цих органів.
Досить часто вжиття заходів безпосередньо зачіпає певні політичні чи приватні інтереси (прийняття рішення про обмеження діяльності ліквідацію банку або його ре капіталізацію).
Причиною існування цих недоліків є недостатність інституційної незалежності, під якою розуміють відокремленість регуляторного органу від впливу ви виконавчої та законодавчої гілок влади.
Інституційне незалежність складається з трьох елементів:
- гарантії керівництву органу від необґрунтованого звільнення;
- наявності в структурі органу комісії експертів;
- відкритості та прозорості схвалення рішень.
Варіанти вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]
Запровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks")
Внесення змін і доповнень до Закону України "Про НБУ" щодо:
Порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд
Прийняття окремих законів про ДКЦПФР і Держфінапослуг щодо:
- визначення їх державними органами з особливим статусом, що не належать до системи центральних органів виконавчої влади;
- порядку призначення та звільнення керівника (голови) комісії;
- запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом.
Забезпечення прозорості у діяльності регуляторів, насамперед через розроблення загальної Стратегії комунікацій та її реалізації
Ухвалення рішення про створення мегарегулятора з покладенням на нього функцій щодо здійснення регулювання та нагляду за банківським, небанківськими фінансовим установами та ринком цінних паперів.
Внесення змін і доповнень до законодавства щодо:
- визначення особливого статусу, основних завдань, повноважень новоствореного мегарегулятора;
- визначення джерел фінансування мегарегулятора;
- порядку призначення та звільнення з посади керівника мегарегулятора;
- запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом.
Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій
Внесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо:
- розширення переліку функцій НБУ як мегарегулятора фінансового сектору;
- визначення основних завдань, повноважень та відповідальності мегарегулятора фінансового сектора;
- посилення незалежності НБУ шляхом:
- - порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд;
- запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом.
Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій
Внесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо:
- визначення місії, основних завдань, повноважень та відповідальності керівних органів НБУ (або - Служби фінансового нагляду при НБУ);
- визначення порядку взаємодії НБУ та нового Регулятора фінансового ринку;
- посилення незалежності НБУ шляхом врегулювання порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд;
- запровадження ефективних механізмів підзвітності переду ВРУ та урядом.
Створення нового Регулятора фінансового ринку, у компетенції якого б перебувало: встановлення правил здійснення діяльності на фінансових ринках та нагляд за ними, захист прав інвесторів та споживачів фінансових послуг, а також питання, пов'язані з конкуренцією.
Визначення основних засад організаційної структури Регулятора фінансового ринку.
Створення законодавчої бази щодо його діяльності:
- визначення його державним органом з особливим статусом, що не належить до системи центральних органів виконавчої влади;
- порядку призначення та звільнення з посади керівника Регулятора фінансового ринку;
- визначення місії, основних завдань, повноважень та відповідальності (Регулятора фінансового ринку).
Забезпечення прозорості у діяльності фінансових регуляторів, насамперед, через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій.
Переваги варіантів вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]
2. Низький рівень координації дій органів регулювання та нагляду.
3. Збільшення навантаження на державний бюджет.
4. Відсутність єдиної бази даних фінансових установ.
5. Відсутність уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.
6. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.
7. Відсутність макропруденційного нагляду.
1. Ризик перетворення мегарегулятора у "бюрократичну машину".
2. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.
3. Ризик перехідного періоду, насамперед, для банків.
4. Збільшення навантаження на державний бюджет на утримання регулятора.
5. Відсутність макропруденційного нагляду.
6. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.
1. Ризик перехідного періоду для небанківського сектору.
2. Ризик перетворення мегарегулятора у "бюрократичну машину".
3. Ризик виникнення хибного уявлення щодо надання НБУ рефінансування небанківським фінансовим установам.
4. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.
5. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.
1. Ризик перехідного періоду для небанківських фінансових установ.
2. Ризик координації дій органів регулювання і нагляду.
3. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.
Структура регулювання фінансового сектору в окремих країнах світу [10]
Механізм регулювання
Країна
Об'єднане королівство
Німеччина
Канада
Японія
Польща
Угорщина
Орган регулювання фінансового сектору
Управління з фінансових послуг (Financial Services Authority)
Федеральне управління фінансового нагляду (Federal Fina cial Supervisory Authority (BAFin))
Управління нагляду за фінансовими установами (Office of the Superintendent of Financial Institutions (OSFI))
Агентство з фінансових послуг (Financial Services Agency (FSA))
Народний банк Польщі, Комісія з банківського нагляду (Narado-wy Bank Polski (NBP), Commision for Banking Supervision)
Управління фінансового нагляду (Hung rian Financial Superv sory Authority (HFSA))
Правова основа
Закон "Про фінансові послуги та ринки", 2000р. (Financial Services and Markets Act)
Закон "Про створення Управління фінансового нагляду", 2002р. (Act establishing the Federal Financial Supervisory Authority)
Закон "Про Управління нагляду за фінансовими установами", 1997р. (Office of the S perintendent of Financial Institutions Act)
Закон "Про Агентство з фінансових послуг", 2000р. (FSA Law)
Закон "Про банківську діяльність", 1997р. (Banking Law)
Закон "Про управління фінансового нагляду", 1999р. (Act on the Hungarian Fina cial Supervisory Authority)
Функції регулятора
Регулювання та нагляд за діяльністю банків, страхових та інвестиційних компаній, бірж, клірингових палат
Нагляд за діяльністю установ, що надають фінансові послуги, за страховими компаніями, ринком цінних паперів і деривативів
Нагляд за діяльністю банків та інших фінансових установ
Нагляд за банками, страховими компаніями та ринком цінних паперів
Банківський нагляд
Нагляд та регулювання сфери фінансових послуг
Наглядовий орган за діяльністю регулятора
Невиконавчий комітет, відповідальний за перевірку діяльності Управління
Адміністративна рада, яка регулює склад керівництва
Комітет нагляду за фінансовими установами
Міністерство фінансових послуг
Правління, яке складається з голови та 6-8 членів, з яких 2 є заступниками голови Центробанку та призначаються урядом. Функція правління полягає у керуванні діяльністю Центробанку
Наглядова рада є консультативним органом, включає 15 членів; її очолює президент Управління. 5 членів призначаються за погодженням з міністром фінансів, а 10 членів - за результатами консультацій з професійними асоціаціями
Встановлені законом цілі регулювання
Підвищення довіри до фінансової системи, захист прав споживачів фінансових послуг, зменшення фінансових правопорушень
Заходи щодо підвищення стабільності фінансової системи
Нагляд за діяльністю фінансових установ з метою підвищення їх надійності та дотримання законодавства; сприяння впровадженню процедур моніторингу ризиків
Створення стабільної фінансової системи, розробка та впровадження нормативних актів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг
Забезпечення дотримання банками закону про банківську діяльність
Сприяння стабільному функціонуванню фінансового ринку та ринку капіталу; підвищення прозорості діяльності ринків фінансових послуг; підтримка конкуренції