Фінансові посередники - це спеціалізовані професійні оператори ринку, інвестиційно-кредитні установи, що перерозподіляють ресурси між постачальниками і споживачами фінансового капіталу, між інвесторами/кредиторами та реципієнтами коштів на основі дії принципу зв'язку в динаміці руху активів.

Головне завдання фінансових посередників - спрямовувати рух капіталу (заощаджень) до найефективніших споживачів. Базовою основою їх функціонування є реалізація кредитно-інвестиційних угод (тобто безпосереднє фінансування) та заміна прямого фінансування непрямим через випуск власних вторинних зобов'язань.

Місце банківської системи у економічній системі показано на схемі:

Серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки. Це проявляється в наступному:

Сутність поняття "банк". Види комерційних банків

В економічній літературі відсутнє однозначне трактування поняття "банк", а також його ролі на фінансовому ринку й місця в економічному процесі. Це обумовлено розмаїттям фінансових посередників, а також спектром операцій, які вони проводять у своїй господарській діяльності для задоволення потреб суб'єктів економічних відносин.

Спектр банківської діяльності досить великий, але головне завдання, яке виконує банківська установа, не змінюється, і полягає воно в акумулюванні тимчасово вільних коштів та перетворенні їх у позичковий капітал, тобто призначення банківської діяльності полягає у перерозподілі грошової маси від економічних суб'єктів з тимчасово вільними грошовими ресурсами до суб'єктів, які потребують додаткових капіталовкладень. Таким чином, банк виступає свого роду посередником між економічними суб'єктами.

В Україні з 2001 року згідно закону України "Про банки і банківську діяльність" поняття "банк" визначали як юридичну особу, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: по залученню та розміщенню вкладів фізичних та юридичних осіб від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб". Але слід відмітити, що із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 36, ст. 362), визначення терміну "банк" викладено в такій редакції:

"Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків" - (Визначення терміна в редакції Закону N 3024-УІ (3024-17) від 15.02.2011)

У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за певними ознаками.

*Виділяють функціональну, галузеву і регіональну спеціалізацію банків.

Згідно Закону України "Про банки та банківську діяльність" {Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2522-VI (252217) від 9.09.2010} банки мають право створювати банківські об'єднання.

Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, проводиться відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в ст. 47 ЗУ "Про банки та банківську діяльність". Банк здійснює свою діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.