01:00 Аваков Арсен | |||
Політична діяльність[ред. • ред. код]
Під час президентської виборчої кампанії 2004 р. був заступником керівника Харківського регіонального штабу Віктора Ющенка, першим заступником голови Харківського регіонального «Комітету національного порятунку»[8]. У березні 2005 р. обраний до Ради партії Наша Україна та її президії. 11 квітня 2009 р. за пропозицією лідера Всеукраїнського громадського руху «За Україну!» В'ячеслава Кириленка обраний головою Харківської обласної організації «За Україну!»[32]. На запрошення Юлії Тимошенко[33] рішенням президії політради ВО «Батьківщина» 21 квітня 2010 призначений головою Харківської обласної організації партії[34]. Це рішення викликало заперечення серед деяких депутатів фракцій БЮТ у Харківській міській і обласній радах[35]. У жовтні 2010 брав участь у виборах Харківського міського голови. Однак, як заявляє міжнародна правозахисна організація Freedom House, в результаті масових порушень результат виборів був змінений на користь Геннадія Кернеса[36]. В січні 2012 проти Арсена Авакова прокуратурою Харківської області було порушено кримінальну справу за статтею «перевищення влади та службових повноважень». 31 січня в квартирах Авакова відбулися обшуки. 31 січня 2012 Авакова було оголошено до міжнародного розшуку. Червонозаводський суд Харкова видав постанову про його арешт. Проте голови парламентських фракцій «БЮТ—Батьківщина» та «Наша Україна — Народна Самооборона» Андрій Кожемякин і Микола Мартиненко звернулися до Генерального секретаріату Інтерполу із проханням відмовити правоохоронним органам України в розшуку і затриманні лідера харківської опозиції Арсена Авакова[37]. З аналогічним проханням до Інтерполу звернувся співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров[38]. Лідер фракції БЮТ—"Батьківщина" Андрій Кожем'якин назвав справу Авакова замовленою і сфабрикованою[39]. Юлія Тимошенко заявила, що Аваков винен лише в тому, що є опозиціонером[40]. Сам Арсен Аваков звернувся до Генерального прокурора України з проханням закрити кримінальну справу стосовно нього у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України[41]. За підсумками парламентських виборів 2012, обраний народним депутатом України по списках об'єднаної опозиції «Батьківщина». Заступник голови фракції. Голова підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України[42] Міністр внутрішніх справ[ред. • ред. код]
Після загибелі одного з координаторів «Правого сектору» Олександра Музичка лідер Правого сектору Дмитро Ярош на брифінгу в Києві заявив, що вимагає відставки міністра МВС України Арсена Авакова.[43] Відповідаючи на заяву Яроша Аваков сказав, що приймає виклик Правого сектору і його позиція до всіх, хто порушує громадський порядок, буде жорстокою.[44] 17 грудня 2014 призначив своїм першим заступником 36-річну грузинку Екатерину Згуладзе, яка 13 грудня отримала громадянство України. Перший заступник пізніше анонсувала реформу МВС України.[45] 25 березня 2015 року під час засідання уряду було публічно затримано керівника державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Строєцького. Арсен Аваков звернувся з проханням звільнити Бочковського та Строєцького, а також всіх обласних керівників ДСНС, оскільки вони також причетні до цієї злочинної схеми[46][47]. Пізніше він сказав, що вирішив провести публічний арешт, щоб вони не уникнули покарання[48]. 1 липня Аваков терміново приїхав до Миколаєва в супроводі спецназу й усунув від роботи весь склад ДАІ Миколаївської області, звинувативши їх у хабарництві. Він заявив, що до того часу, як нова поліція приступить до роботи, Миколаївську область патрулюватиму спецпідрозділ «Миротворець»[49][50][51] 6 липня Аваков звільнив усіх співробітників ДАІ Донецької області[52]. 14 вересня 2015 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков програв суд жителю Львова Святославу Літинському у справі про виступ міністра російською мовою. Про це Літинський повідомив у соціальній мережі Facebook. «Виграв суд щодо виступу Арсена Авакова. Суд визнав протиправною відмову у видачі мені перекладу виступу пана міністра», — написав львів'янин.[53] Відтак МВС подало апеляцію до суду з вимогою скасувати попереднє рішення суду про обов'язок Арсена Авакова провадити державну діяльність українською мовою чи про дублювання українською мовою виступу чиновника. Засідання суду мало відбутися у Львівському апеляційному суді 9 листопада 2015 — в День української писемності та мови[54], але в останній момент Аваков передумав і відмовився від позову[55]. 14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Арсен Аваков перепризначений на посаду міністра внутрішніх справ України[56]. 
Критика та скандали[ред. • ред. код]У 2006 році Арсен Аваков був звинувачений журналісткою Валентиною Романенко у тому, що він нібито є власником газових свердловин у Валківському районі Харківської області, після чого він подав на неї до суду з вимогою спростувати цю інформацію та виграв його[57]. Активісти «Правого сектору» звинувачують Арсена Авакова у смерті Олександра Музичка при його затриманні 25 березня 2014 і вимагають його відставки з посади міністра МВС України[58]. Народний депутат Інна Богословська стверджує, що Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков був призначений на свою посаду для того, щоб випустити Тимошенко, посадити всіх політичних опонентів і випустити з країни Віктора Януковича[59]. 27 березня 2014 Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку. 31 березня 2014 Луцька міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і його заступника Володимира Євдокимова подати у відставку. 31 березня 2014 журналісти ТСН зафіксували факт порушення ПДР, що полягали в перевищенні швидкості і обмеження руху по маршруту слідування кортежем міністра МВС України[60].
14 грудня 2015 Арсен Аваков на своїй сторінці Facebook розповів про сутичку з Міхеілом Саакашвілі під час засідання Національної ради реформ на очах у Президента України Петра Порошенка[62]. Після цього губернатор одеської області вимагав у АП оприлюднити відео засідання. Заступник голови адміністраціі Дмитро Шимків заявив, що адміністрація оприлюднювати відео не збирається тому, що основним принципом проведення засідань Нацради реформ була відсутність преси, оскільки цей орган замислювався як майданчик для «відвертого обговорення реформ», а не телевізійне шоу, де «політики змагаються за рейтинги і з'ясовують стосунки». Пізніше міністр МВС виклав відеозапис сутички[63], з якого стало відомо, що Аваков намагався поцілити у Саакашвілі склянкою через те, що губернатор назвав його злодієм. 15 січня 2016 журнал Новое Время опублікував своє розслідування[64] про те, як Арсен Аваков в кріслі очільника МВС не тільки зумів повернути всі втрачені раніше бізнес-активи, але й за допомогою сім'ї активно заробляє на видобутку газу, занижуючи його вартість і «оптимізуючи» податки
13 вересня 2016 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що стосовно міністра внутрішніх справ Арсена Авакова відкрито і розслідується кримінальна справа[66]. 14 вересня перший заступник генерального прокурора Дмитро Сторожук повідомив, що Генеральна прокуратура України передала до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) матеріали, в яких фігурує ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова[67]. 16 вересня стало відомо, що НАБУ розслідує кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Дергачівської районної адміністрації Харківської області під час відчуження у приватну власність понад 18 га землі компанії «Інвестор», яку заснував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і кінцевим бенефіціаром якої зараз є дружина міністра Інна[68]. Наукова діяльність[ред. • ред. код]Автор 13 наукових публікацій, у тому числі — однієї монографії. Зокрема:
Громадська діяльність[ред. • ред. код]Голова Харківського обласного відділення Національного олімпійського комітету України. Співзасновник Фонду ім. Маріанни Авакової, благодійної організації «Зоряний міст» (що опікується проведенням однойменного міжнародного фестивалю фантастики) та благодійного фонду «Ренесанс». За його ініціативою в квітні 2010 створено Фонд громадянських ініціатив Арсена Авакова[69]. Член партій:
Активний користувач соціальної мережі Facebook. Першим перетнув межу у 200 тис. підписників, і залишається найпопулярнішим українським користувачем мережі з кількістю осіб, що стежать за ним, у понад 202 тис.[71]. Нагороди, відзнаки та звання[ред. • ред. код]В 2007 р. присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України»[72]. За думкою тижневика «Фокус»:
У 2009 році зайняв перше місце в рейтингу 30 найвпливовіших харків'ян, «666 найвпливовіших українців» за думкою тижневика «Коментарі»[76]. 24 вересня 2009 Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко вручив Арсену Авакову медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників», зазначаючи, що[77]:
За «великий особистий внесок у рішення проблем ветеранів-афганців і членів родин полеглих воїнів» у грудні 2009 нагороджений пам'ятною медаллю «30 років від дня введення військ у Афганістан» (із посвідченням нагороди № 1)[78]. Мультимедіа[ред. • ред. код]
Родина[ред. • ред. код]
| |||
|
| |||
| Всього коментарів: 0 | |